Від «абсолютної правди» до повної брехні: як у Норвегії перевіряють факти

Фото: entertales.com

Дві найбільші норвезькі газети-таблоїди, які були конкурентами понад 70 років, вирішили об’єднатися заради спільного фактчекінгового проекту. Незабаром до них доєдналися суспільний мовник і найпопулярніший комерційний телеканал країни. Тепер викривальні публікації Faktisk нерідко набирають більше переглядів, ніж фейкові новини або статті з перекрученими фактами, які журналісти спростовують.

Faktisk заснували газети VG і Dagbladet, а також телеканали NRK (суспільне телебачення) та TV 2.

Ідея проекту

На Другій медіаконференції Східного партнерства, яка відбулася в Києві, головний редактор проекту Крістофер Егеберг (Kristoffer Egeberg) із газети Dagbladet (на фото) розповів, що все почалося в грудні 2016-го. В еру фейкових новин два видання відчули гостру потребу в організації, яка би перевіряла заяви та твердження, але жодне з них не мало можливості самостійно її фінансувати. 

«Звісно, в порівнянні з багатьма іншими країнами у світі, ми маємо значно менше проблем в медіапросторі, – розповів редактор. – Можна сказати, що ми в Норвегії насолоджуємося свободою слова. Але так само потерпаємо від активного поширення фейкових новин та маніпуляцій, як і інші. Медіа викривляють факти, у суспільній дискусії відбувається поляризація думок».

Тоді зібралася невелика робоча група з двох часописів, а також веб-розробників і дизайнерів, які вирішували, як оптимально побудувати співпрацю. Редакції прагнули заснувати фактчекінгову організацію, яка працюватиме на постійній основі, а не лише перед виборами (11 вересня в Норвегії пройшли парламентські вибори. – MS). До групи увійшов і сам Крістофер – відомий журналіст-розслідувач, який працював по всьому світу. Журналіст отримав престижні нагороди SKUP Award та International Reporter’s Journalism Award за розслідування про продаж знятих із експлуатації кораблів Норвезького королівського флоту воєнізованим угрупуванням в Нігерії .

Незалежна некомерційна організація Faktisk, яка перевіряє як публічні заяви, так і факти, поширені в медіа та соціальних мережах, розпочала роботу в липні цього року. За три з половиною місяці вона досягла значної популярності, адже фактчекінг виявився надзвичайно затребуваним суспільством.

Команда

У колективі Faktisk зараз працює 13 людей, більшість із них – із чотирьох медіазасновників. Це журналісти, відеоредактор та SMM-менеджер. Редакція Faktisk розташована в Осло.

Крістофер Егеберг зазначає, що проект став свого роду лабораторією журналістики. Туди приходять молоді медійники повчитися фактчекінгу, який активно застосовуватимуть у подальшій журналістській роботі, якою б вона не була. Редактор прагне «натренувати» таким чином багато норвезьких журналістів, тож активно запрошує колег на стажування у Faktisk. Організація розмірковує також про можливість запровадження спеціальних стипендій із такою метою.

Перевірка інформації та подача спростування

Крістофер Егеберг розповів, що Faktisk перевіряє два типи інформації: це публічні заяви політиків та інших діячів, факти в публікаціях журналістів та впливових блогерів, а також другий тип матеріалів – зумисно сконструйовані фейкові новини. Від традиційних конспіративних історій про інопланетян, які дають трафік, до маніпуляцій та пропаганди – тобто намагань втрутитися в дискурс і вплинути на суспільну думку.

Особливою «фішкою» Faktisk стала градація перевірених фактів за достовірністю. Організація запропонувала шкалу з 5 категорій, позначених різними кольорами:

  • «Абсолютно правдиво»
  • «Частково правдиво»
  • «Непевно»
  • «Частково неправдиво»
  • «Повністю неправдиво».

Зручним інструментом на сайті Faktisk стало фільтрування всіх матеріалів за темою чи публічною особою, яка зробила ту чи іншу заяву.

У кожному матеріалі Faktisk, окрім доказів неправдивості та висновку, також надається контекст проблеми та розповідається про реакцію на заяву політика чи факт, опублікований в медіа.

У коментарі виданню Journalism.co.uk голова організації Faktisk Хельє Сольберг (Helje Solberg) зазначила: «Важливо не недооцінювати фальшиві новини, але в той же час ми також повинні зосередити увагу на тому, що будує довіру, а перевірка фактів – це саме та журналістика, яка це робить». Саме тому публікує не лише спростування фейків та «медійних качок». За словами голови організації, для них також критично важливо перевірити резонансну інформацію якомога швидше.

Одним із найуспішніших кейсів редакція вважає викриття фейку про те, що колишня прем’єр-міністр Норвегії Гру Харлем Брунтланн (Gro Harlem Brundtland) не сплачувала податки й тому переїхала до Франції. Абсолютно неправдиву інформацію вперше повідомила організація Human Rights Service foundation. Фейк, поширений ресурсами з правими поглядами за місяць до виборів, набув величезного розголосу в медіа та неймовірної кількості репостів у соцмережах. Але Faktisk зміг швидко й легко перевірити заявлену інформацію та буквально за кілька годин опублікував спростування. «Наше викриття поширили більшість медіа, в тому числі й великі газети. До кінця дня наша історія стала вдвічі популярнішою за оригінальну», – розповів Крістофер. Він також додав, що читачі активно публікували посилання на викриття Faktisk під фейковими статтями на цю тему, тож таким чином про неправдивість дізналася навіть та аудиторія, яка принципово не хотіла читати спростування Faktisk.

Поширення спростувань

Усі матеріали, в яких викриваються недостовірні факти, публікуються на сайті організації, а також в національному інформаційному агентстві NTB, яке розсилає його по всіх медіа Норвегії. Ну і, звісно, проект активно використовує соціальні мережі Facebook, Twitter та Snapchat, де бореться за увагу із тими матеріалами, які він же й спростовує.

Faktisk закликає всі медіа та інші майданчики для публікацій безкоштовно брати їхні матеріали. Адже його основна мета – поширити інформацію на якнайбільшу аудиторію.

Статистика сайту, на якій видно рівень достовірності матеріалів у різних джерелах

У коментарі Journalism Now Крістофер Егеберг розповів, що зараз 10 видань та організацій регулярно поширюють матеріали Faktisk, а ще близько 20 – час від часу.

Редактор також зазначив, що у зв’язку з виборами проект швидко здобув популярність. «Ми стали важливим голосом під час виборів, політики почали самі себе виправляти. Було захопливо за цим спостерігати», – каже Егеберг.

Сайт Faktisk вже досягнув мільйона переглядів сторінок і понад півмільйона унікальних відвідувачів із моменту його запуску. Це стало можливим завдяки активній промоції на вже популярних сайтах VG, Dagbladet, NRK та TV 2.

Фінансування

На старті організація отримала бюджет близько мільйона євро від VG, Dagbladet, NRK, TV 2, а також декількох фондів та донорів. Це забезпечить проект фінансами на два роки наперед. Чотири ЗМІ-засновники також пообіцяли надавати проекту близько 100 тисяч євро щороку з 2018-го, тож базовий бюджет у Faktisk буде.

Однак, окрім цього, редакція сподівається на підтримку фондів і гранти від донорів та великих ІТ-компаній. За словами Крістофера Егеберга, Faktisk не розглядає фінансування шляхом краудфандингу. «Для такої невеликої країни як Норвегія – це не варіант», – підкреслює він.

Плани розвитку

Хельє Сольберг зазначає, що заснування Faktisk стало безпрецедентним прикладом співпраці для чотирьох великих медіа, які активно конкурують у медіапросторі. Саме якісний фактчекінг зміг стати для них «проектом взаємної вигоди».

«Але для подальшого успіху нам потрібно мати чіткі стратегічні цілі й бути в змозі адаптуватися, в тому числі в процесі. Особливо це важливо в спільному проекті, де всі повинні бути чесними щодо того, що відбувається», – каже голова організації в коментарі Journalism.co.uk.

Крістофер Егеберг розповів у Києві, що команда, яка поки що готувала текстові матеріали, зараз активно шукає шляхи розширення форматів. Ними стане відео й різноманітний мобільний контент. «Найбільш активно фейкові новини поширюється на Facebook, – каже редактор. – Публікації з фейками зазвичай мають інтригуючі заголовки й хорошу візуалізацію. Їхні автори – хороші оповідачі історій. І ми також намагаємося пропонувати потужну візуалізацію».

Пан Егеберг переконаний, що нині кожен журналіст, який по своїй суті є комунікатором, має бути присутнім у соцмережах і знати, як ці платформи працюють. Він зазначив, що Facebook важливий саме тому, що там найширша аудиторія, у Twitter вперше звучать більшість заяв від політиків і там же, за його словами, їх краще перевіряти, а Snapchat критично важливий тому, що об’єднує підлітків і молодь.

«Це та мережа, де медіа немає, де журналісти не зареєстровані, а мають бути, – уважає головний редактор Faktisk. – Бо саме звідти молоді люди дізнаються інформацію. І якщо ми не стежитимемо за цим – втратимо наступне покоління».

Пан Егеберг додав, що попри те, що скептицизм до фактчекінгу буде завжди, для таких організацій найважливіше набиратися досвіду й будувати довіру кожною наступною публікацією, «цеглинка за цеглинкою». Він підкреслив, що важливо не лише викривати абсолютну брехню, а говорити й про перекручування та правдиві матеріали, які могли в когось викликати підозри: «Хай би як нам не хотілося переконуватися в тому, що деякі ресурси, де багато фейків, дають також і достовірну інформацію».

Редактор також переконаний, що у справі фактчекінгу медіа повинні співпрацювати з такими ІТ-компаніями, як Facebook та Twitter, які зараз також активно шукають оптимальні алгоритми для перевірки інформації та модерації власного контенту.

Фото Крістофера Егеберга надано організаторами Другої медіаконференції Східного партнерства.

comments powered by Disqus