Новини «Радіо Ера»: неповні й незбалансовані

Фото: make-yoursite.com

Громадська організація «Детектор медіа» вперше моніторить розмовне радіо. Окрім звичного аналізу дотримання стандартів, увага приділятиметься тематичному наповненню новинних випусків, можливим маніпуляціям із контентом, а також тональності новин на користь тих чи інших політичних сил.

Із методологією оцінювання контенту можна ознайомитися тут.

Моніторинг першої хвилі читайте тут і тут. Моніторинг другої хвилі — тут, третьої — тут.

Окрім того, новини радіокомпанії та інформаційно-аналітичні програми, які виходили у форматі інформаційних рубрик і гостьових студій, аналізувалися на предмет наявності в них елементів проросійської пропаганди, а також тональності новин із ознаками замовності.

Експерти проаналізували 25 випусків новин «Радіо Ера», до складу яких увійшло 124 сюжети (враховуючи повтори) власного виробництва радіокомпанії. Також до моніторингу включено всі інформаційно-аналітичні програми радіокомпанії. Не аналізуються елементи ефіру, не пов’язані з поточними суспільно-політичними подіями (інфотейнмент), а також суто розважальні елементи ефіру.

Тематика новин

Моніторингового дня 7 листопада журналісти «Ери» обрали топ-темами для ефіру продовження скандалу з публікацією «райських паперів», у яких фігурували відомості про офшори українського Президента, намагалися аналізувати вплив «жовтневої революції» 1917 року на українські реалії, зокрема викликати віддалені алюзії з пікетуванням Верховної Ради прибічниками Михеїла Саакашвілі та компанії, голосування в парламенті за новий виборчий кодекс, за відставку Арсена Авакова та перипетії з рюкзаками (в його сина). Частина цих тем глибше розкривалася під час гостьових студій, про решту повідомлялося в новинах.

Загалом найбільша кількість новин «Ери» стосувалася різних аспектів української політики: діяльності Верховної Ради, державних діячів та очільників політичних партій, їхніх заяв та негараздів тощо — 23 %. По 21 % новинного контенту припало на новини про події за кордоном та кримінал і діяльність правоохоронних органів.

Четверта за кількістю група новин (12 %) стосувалася висвітлення зовнішньополітичних аспектів життя нашої держави, Мінського процесу та міждержавних угод. Із решти повідомлень можна виділити новини, які стосувалися різних аспектів АТО й життя на окупованих територіях (6 %), а також висвітлення подій в економіці країни (6 %).

Лічені сюжети розповідали про новини культури й соціальної сфери, зокрема охорони здоров’я (по 2 %), життя місцевих громад, боротьбу з корупцією та спорт (по 1 %). Ще 4 % повідомлень стосувалися надзвичайних подій та ін.

Про місцеве самоврядування та пов’язані з ним реформи, про новини освіти цього дня журналісти «Радіо Ера» не розповідали взагалі.

Дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах «Радіо Ера»

Відповідність новин «Ери», які вийшли моніторингового дня, вимогам стандартів інформаційної журналістики становить 3,57 балів із шести можливих. Зауважимо, попри зміну власника і топ-менеджменту ТРК «Радіо Ера», покращення якості запропонованого слухачеві новинного контенту експерти в ефірі радіокомпанії на помітили. Принаймні, лише чотири повідомлення із 124 включених до моніторингу відповідали всім критеріям оцінювання. Це здебільшого були сюжети з підсумкових випусків новин.

Забезпечення балансу думок і поглядів

Ситуація з порушеннями цього стандарту в новинах «Ери» просто катастрофічна: лише десять сюжетів із 124 проаналізованих хоча б наближено відбивають спектр поглядів зацікавлених сторін на висвітлювану проблему. Тобто збалансованими можуть вважатися лише 8 % новинного контенту!

Попри радійний формат, непереконливою виглядає практика формування повідомлень якомога коротших, із одним спікером або й узагалі без нього. Наприклад, як у сюжеті «Біля будівлі Ради триває мітинг прихильників змін до виборчого законодавства» з випуску новин о 12.00. У прямому включенні з-під стін ВР журналістка повідомляє про власні спостереження, жодного синхрону спікера, який би підтвердив чи спростував її враження, немає:

«Олена Чернова, ведуча: Тим часом, біля будівлі Ради триває мітинг прихильників змін до виборчого законодавства, зняття депутатської недоторканності та створення Антикорупційного суду. За подіями спостерігає наша кореспондентка Олена Русінова. Зараз вона на зв'язку зі студією. Добрий день, Олено, і розкажи, що там зараз відбувається біля Парламенту.

Олена Русінова, кореспондент: Вітаю! Наразі біля стін Верховної Ради зібралися вже більше півсотні мітингуючих. Продовжується так звана “велика політична реформа”. Вже до мітингуючих виходили позафракційний депутат Віктор Чумак. Він зазначив, що сьогодні від Верховної Ради вони очікують, що буде розглядатися “Закон про вибори”. Також до людей виходив колишній губернатор Одеської області та, в принципі, один з організаторів тієї акції Михеїл Саакашвілі. Він зазначив, що сьогодні вони висунуть нові вимоги до влади, але це зроблять після вісімнадцятої години, тому що очікується, що збереться більше людей, тому що всі прийдуть після роботи, буде збільшуватися кількість, і саме тоді вони будуть висувати нові вимоги до влади. Але сьогодні вони саме очікують, що *нрзб* законопроект щодо Антикорупційного суду, що Петро Порошенко міг внести свої пропозиції, а також нагадав про законопроект “Про вибори”. Наразі збираються люди, вони п'ють чай, в руках у них прапори України. Люди гріються, збираються, обговорюють питання».

Іншою вадою новин «Ери» є сюжети, а де-факто коментарі, насмикані із записів гостьових студій, де позиція одного експерта ніяк не підтверджується (не спростовується) позицією інших фахівців, навіть у випадку, коли наведений синхрон було записано ще минулої доби. Наприклад, як у новині з випуску новин о 6.00 «Зростання цін на газ», яке виглядає таким чином:

«Ведуча, Олена Яковлєва: Зростання цін на газ для промислових споживачів з 1 листопада на 7,5 % зумовлено підвищенням ціни на реверс газу та стрибком цін на нафту. Про це розповів в ефірі “Радіо Ера” співголова фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич. Ціна газу для населення теж буде зростати, але відбудеться це вже після закінчення опалювального сезону, розповів він.

Дмитро Марунич, співголова фонду енергетичних стратегій: “Нафтогаз України” наразі працює за схемою: купив імпортний газ від європейських постачальників. Оскільки ціна зростає реверсу, бо вже похолодання у Європі, нафта дорожче вище 61 долара за барель. Все це, на жаль, призводить до зростання ціни біржових на природній газ в Європі і відбувається, зокрема, на ціні для українських промислових споживачів. Для населення встановлює Кабінет міністрів України. Він досі не прийняв жодного рішення, хоча мав прийняти за чинною нормативною базою 187 постанови Кабміну, але вона фактично не виконується. За що будуть побічні гроші збоку міжнародних кредиторів, а там не лише гроші МВС, а також підв'язані до них кредити ЄБРР, та інші установ. Звичайно, вони рано чи пізно підуть на яке-небудь рішення, навіть незважаючи на можливі вибори. Мені здається, що буде підвищено тариф, але це вже відбудеться після завершення опалювального періоду приблизно у  квітні місяці».

Отож, транслюються конкретні звинувачення на адресу Кабміну, а позиція виконавчої влади не представлена.

Іще одне типове порушенням стандарту балансу думок — короткі новини «без вихідних даних», у яких порушуються чи не всі фахові стандарти одразу. З них важко зрозуміти походження повідомлених відомостей, тож і про збалансоване інформування не йдеться. Ось приклад: «В Естонії затримали громадянина Росії, якого підозрюють у підготовці кібератаки та роботу на Федеральну службу безпеки» ( випуск новин о 17.30): «В Естонії затримали громадянина Росії, якого підозрюють у підготовці кібератаки та роботу на Федеральну службу безпеки. Чоловіка затримали на прикордонному пункті в Нарві минулими вихідними. Правоохоронці вважають, що метою кібератаки мали стати держустанови Естонії».

Оперативність новин

Що стосується оперативності новин радіокомпанії, то дотримання її журналістами вимог цього фахового стандарту експерти оцінили на 0,81 бала з можливої одинички. Більшість зауважень стосується вранішніх новинних випусків, які виходять в ефір до 10–11-ї години ранку. Здебільшого вони складаються з повідомлень про події минулої доби або так званих нержавійок, які можуть вийти й через кілька годин, й іншого дня без втрати актуальності, позаяк не прив’язані до поточного моменту.

Наприклад, це стосується повідомлення «Жителі окупованого Луганська залишилися без води», яке вийшло у випуску новин о 9.00.

«Олена Чернова, ведуча: Жителі окупованого Луганська залишилися без води через знеструмлення Петрівського водозабору Попаснянського водоканалу. Причина — борг у 157 мільйонів гривень, який продовжує збільшуватися. Про це повідомив генеральний директор Луганського Енергетичного об'єднання Володимир Грицай. Варто акцентувати, що така значна сума сформувалася саме за рахунок боргів терористичної ЛНР. Адже 90 % води, яку транспортує водоканал поставляється на неконтрольовану територію області».

Інші ЗМІ, зокрема, ZiK та «Громадське радіо» розповіли про ці події на день раніше.

Є й інші випадки. Наприклад, у випуску о 10.00 в ефірі «Ери» вийшла новина «Вакцинуватися від грипу можна у 19 медичних закладах столиці». Тим часом «Укрінформ»повідомляв про це ще 2 листопада.

Достовірність подачі інформації в новинних випусках

Нехтування посиланнями на джерела інформації, їх розмивання — суттєва вада новин «Ери». Монітори оцінили дотримання стандарту достовірності на 0,80 бала, але це з урахуванням сюжетів, які містять хоча би посилання на відомство або інше ЗМІ, вказане як першоджерело новини. Практично не трапляється в новинах випадків фактчекінгу повідомлень, запозичених з інших медіа, нехай і авторитетних. На такі повідомлення припадає суттєва частка проаналізованого контенту.

Наприклад, як у повідомленні «Справу колишнього мера Слов'янська Нелі Штепи можуть почати розглядати з самого початку» (6.00), де джерелом інформації вказано інформагентство, яке посилається на невідомого «співрозмовника»:

«Олена Яковлєва, ведуча: Справу колишнього мера Слов'янська Нелі Штепи можуть почати розглядати з самого початку через те, що головуючий суддя у цій справі пішла у декретну відпустку. Засідання, призначене на 6 листопада не відбулося, повідомляє “Інтерфакс Україна”, співрозмовник агентства також зазначив, що питання про продовження слухання справи, або направлення її на розгляд від самого початку, вирішуватиметься на наступному засіданні 15 листопада. 20 вересня Штепу взяли під домашній арешт, протягом трьох років вона перебувала у харківському слідчому ізоляторі. Штепа, яку звинувачують у “підсобничестві” терористам так званої ДНР, затримали 11 липня 2014 року».

Досить часто джерела інформації не вказуються взагалі. Наприклад, як у повідомленні з випуску новин о 7.00 «Суд у Харкові сьогодні обиратимуть запобіжний захід другому учаснику смертельної ДТП»:

«Олена Чорнова, ведуча: Суд у Харкові сьогодні обиратимуть запобіжний захід другому учаснику смертельної ДТП. Напередодні правоохоронці оголосили підозру водію позашляховика Volkswagen Touareg Геннадію Дронову. Йдеться про статтю порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило загибель кількох громадян. Наразі Дронов у лікарні. Нагадаю, 18 жовтня в центрі Харкова автомобіль Lexus за кермом якого була Олена Зайцева зіткнувся з автомобілем Volkswagen Touareg, в результаті Lexus вилетів на тротуар, де збив пішоходів. Шестеро з них загинули, п'ятеро травмувалися. Суд на два місяці взяв під варту Зайцеву без права внесення застави».

Відокремлення фактів від коментарів

Переважна більшість новин «Радіо Ера» відповідає вимогам стандарту відокремлення фактів від коментарів, — відсоток дотримання вимог критерію оцінювання — 0,94 бала. Власне, «розгулятися» журналістам із оцінними судженнями чи засиллям епітетів і порівнянь ніде, — новини короткі, на кілька речень. Утім, випадки порушення стандарту експертами усе ж помічені.

А в сюжеті «Справа прикордонника Сергія Колмогорова пішла на нове розслідування» о 12.00подибуємо в тексті журналіста таке:

«Сергій Коротаєвський, кореспондент: Вибух ентузіазму друзів, однополчан і просто симпатиків Сергія Колмогорова можна зрозуміти, адже рішення Вищого спеціалізованого суду повертає всіх до початку процесуального марафону(...).

Обставини справи, звісно, ще раз переглядатимуться. Однак тут найголовніше — це громадський резонанс. Перше, це припустимість будь-яких кроків по відношенню до осіб, підозрюваних у сепаратизмі і тероризмі. У суспільстві загалом уже склався певний консенсус з цього питання. Так, подібні дії і кроки припустимі аж до найрішучіших. Відтак, загибель 30-річної Інни Рижкової — всього лише трагічний епізод попри те, що її особистої провини у сепаратизмі і тероризмі не виявив ніхто (…)».

Або ж інший приклад, — «ущиплива» тональність задається журналістами в сюжеті з ознаками замовності «Торги з закупівлі Національною поліцією 500 електронних браслетів і обладнання до них не відбулися» о 6.00:

«Ведуча Олена Яковлєва: Торги з закупівлі Національною поліцією 500 електронних браслетів і обладнання до них не відбулися, усі тендерні пропозиції відхилено. Тендер на системи та пристрої нагляду та охорони (обладнання для системи електронного контролю) було оголошено 1 вересня, поставки мали здійснити з 1 листопада до 20 грудня. Однак 6 листопада закупівлю скасували через цитую: «допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій», свідчить система ProZorro. Як відомо, сину міністра внутрішніх справ Арсену Авакову Олександру за рішенням суду від 1 листопада мають надягти електронний браслет — але їх нібито бракує, тож браслет досі шукають».

Точність і повнота інформації

Якщо із забезпеченням точності в новинах «Ери» справи більш-менш прийнятні, — 0,78 бала, то з повнотою інформації бачимо серйозні проблеми. Через порушення інших стандартів, а також відсутність бекґраунду в переважній більшості новин, їхньої вичерпності монітори оцінили дотримання стандарту всього на 0,16 бала.

Візьмімо, для прикладу, сюжет «У Запоріжжі двоє осіб опинилися в реанімації з діагнозом ботулізм» із випуску о 7.00:

«Олена Чорнова, ведуча: У Запоріжжі двоє осіб опинилися в реанімації з діагнозом ботулізм. Як пояснили в обласному лабораторному центрі, чоловіки отруїлися ікрою і в'яленою рибою домашнього виробництва. Їхній стан медики оцінюють як тяжкий.

З початку року в Україні зареєстровано 90 випадків захворювання на ботулізм, що найменше дев'ятеро людей померли. Головною причиною цього стала відсутність вакцини».

Коли сталося лихо, якого віку згадані люди, самі вони готували рибну продукцію, чи їх пригостили? У тексті йдеться, що від ботулізму люди помирали через відсутність вакцини. А чи наявна вона, щоб допомогти згаданим постраждалим? Хто саме давав пояснення про причини отруєння? Звідки статистика про отруєння?

Або ж спробуйте зрозуміти ситуацію, перебуваючи поза контекстом подій, із наступного повідомлення :

«ГПУ викликала народного депутата Нестора Шуфрича на допит 14 листопада» (13.30):

«Олена Яковлєва, ведуча: Генеральна прокуратура викликала народного депутата Нестора Шуфрича на допит чотирнадцятого листопада. Про це йдеться на сайті ГПУ. Як зазначається, його викликають для участі у допиті, як свідка у кримінальному провадженні. Справа стосується колишньої службової особи Адміністрації президента України».

Також куцо і незрозуміло для пересічної людини, яка не є «системним» новиноголіком, повідомляється, що «Верховна Рада не змогла включити до порядку денного проект постанови про звільнення Арсена Авакова з посади глави МВС» (13.30):

«Олена Яковлєва, ведуча: Верховна Рада не змогла включити до порядку денного проект постанови про звільнення Арсена Авакова з посади глави МВС. За відповідне рішення проголосували лише 31 нардеп, за необхідного мінімуму у 226 голосів. Як зазначається у пояснювальній записці, Авакова слід звільнити оскільки, цитую: “Показники рівня злочинності по найбільш поширених злочинах зросли до 30 %, а рівень розкриття впав до десяти порівняно з показниками за минулі роки. В Україні розкривається лише один злочин із десяти”».

Чиє це було подання? Хто автори пояснювальної записки? Хто голосував проти відставки Авакова? Яке політичне підґрунтя ймовірної відставки однієї з ключових фігур виконавчої влади та вітчизняного політикуму? Відповідей на ці питання немає.

Отримана слухачем інформація неповна, неточна, залишає простір для домислів та довільних тлумачень.

Матеріали з ознаками замовності та їхня тональність

Порушення стандартів інформаційної журналістики в новинах можуть стати підґрунтям для підозр у наявності в таких сюжетах ознак замовності. Зауважимо, в моніторинговий період експерти не побачили відвертої джинси в новинах «Ери». Головною вадою сумнівного контенту стали переважно їхня незбалансованість і нехтування вимогами відокремлення фактів від коментарів.

Загалом таких сюжетів експерти нарахували сім (враховуючи повтори), що становить 6 % проаналізованого контенту. Усі вони мали ознаки замовності політичної. Причому вперше за весь час моніторингу «фігурантом» гаданої джинси на «Ері» не був Олег Ляшко.

Отож, порушення балансу думок «відправили» до категорії новин із ознаками замовності сюжет «Розслідувати факти відмивання грошей Президентом Петром Порошенком та його оточенням в офшорах..» із випуску о 7.00. Журналісти навіть не намагаються збалансувати прямі звинувачення Юлії Тимошенко в серйозних злочинах на адресу глави держави в даному повідомленні, — до однієї купи звели й офшори, й «відмивання 40 мільйонів гривень на постачанні озброєння для армії». Негативна тональність цього повідомлення стосовно Петра Порошенка очевидна. Натомість лідерка «Батьківщини» постає в повідомленні непримиренною борчинею з корупцією:

«Олена Чорнова, ведуча: Розслідувати факти відмивання грошей президентом Петром Порошенком та його оточенням в офшорах закликала антикорупційні структури голова парламентської фракції “Батьківщина” Юлія Тимошенко. Вона також нагадала, що зараз НАБУ розслідує справу щодо “Ленінської кузні”. Ідеться про відмивання 40 мільйонів гривень на постачанні озброєння для армії.

Юлія Тимошенко, голова парламентської фракції “Батьківщина”: По конституції ми парламентсько-президентська форма правління. Парламент зобов'язаний, якщо це чесний, адекватний народний орган, розглядати питання корупції найвищого посадового керівника держави — Президента України. Починаючи постачання з його “Ленінської кузні” втридорога металобрухту, який він називає бронетехнікою і відмиває гроші з оборонного бюджету країни, і закінчуючи розслідуваннями міжнародними, які провели 400 журналістів 67 країн світу. Те, що стосується відмивання грошей через міністерство оборони».

Цікаво, що в цьому ж випуску далі йде новина «Документи з “райських островів”: у Порошенка прокоментували звинувачення в ухиленні від податків», — ця новинапозитивно тонована стосовно Порошенка, вона виходить в ефірі «Ери» двічі.

«Олена Чорнова, ведуча: Офшорні компанії, про які йдеться в журналістському розслідуванні “Документи з “райських островів” були створені винятково для передачі Петром Порошенком корпорації Roshen у “сліпий траст”. Так стверджує представник Президента у Верховній Раді Ірина Луценко. Вона назвала безпідставними домислами матеріали журналістського розслідування, у якому йдеться про те, що глава держави мінімізував податки. За її словами, офшорні компанії холдингу при передачі кондитерської корпорації не мали жодних банківських рахунків.

Ірина Луценко, представник Президента у Верховній Раді України: Для того, щоб не було подвійного оподаткування, щоб не сплачувалися і не мінімізувалися податки, така вимога була поставлена відповідній холдинговій міжнародній структурі. Що всі податки після того, як “сліпий траст” знайде покупця, ця корпорація буде продана, всі кошти мають надійти обов'язково в Україну для того, щоб Президент, як отримувач цих коштів, міг в Україні заплатити. Неможливо передати сліпе управління напряму з України корпорації Roshen, тому що Україна не підписала з цією міжнародною Гаазькою конвенцією договір. Прямої продажі бути не може. Якщо б ми зробили напряму, нас би звинуватили в тому, що ми не маючи міжнародних зобов'язань зробили це і була б підозра про якісь там махінації. Тому була запропонована відповідно така схема. Створюється міжнародний холдинг, передається в сліпе управління банківській установі Rothschild, Rothschild шукає покупців».

Опосередковано це повідомлення можна було би вважати збалансуванням попередньої інформації, а втім, відповідь ця, на думку експертів, не є «симетричною».

У двох сюжетах, які містять ознаки замовності, фігурують Арсен Аваков та його син Олександр, учасник скандалу з дорогими рюкзаками для військових.

Сюжет «Торги з закупівлі Національною поліцією 500 електронних браслетів і обладнання до них не відбулися» вийшов у випуску новин о 6.00. До начебто абсолютно нейтрального повідомлення журналісти «підшили» бекґраунд, який має ознаки порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів. Це надає йому негативної тональності й наводить слухача на «конспірологічні» роздуми з приводу навмисно провалених торгів, аби врятувати сина міністра МВС від носіння електронного браслета:

«Ведуча Олена Яковлєва: Торги з закупівлі Національною поліцією 500 електронних браслетів і обладнання до них не відбулися, усі тендерні пропозиції відхилено. Тендер на системи та пристрої нагляду та охорони (обладнання для системи електронного контролю) було оголошено 1 вересня, поставки мали здійснити з 1 листопада до 20 грудня. Однак 6 листопада закупівлю скасували через цитую: “допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій”, свідчить система ProZorro.

Як відомо, сину міністра внутрішніх справ Арсена Авакова Олександру за рішенням суду від 1 листопада мають надягти електронний браслет — але їх нібито бракує, тож браслет досі шукають».

Натомість сюжет «Депутати не підтримали постанову про звільнення Арсена Авакова з посади глави міністерства внутрішніх справ» із випуску новин о 14.00 позитивно тонований стосовно чинного міністра МВС:

«Ведуча Олена Чорнова: Депутати не підтримали постанову про звільнення Арсена Авакова з посади глави міністерства внутрішніх справ. У сусідній залі був тільки 31 голос “за” та 102 “проти”. Представник президента у Верховній Раді Ірина Луценко наголосила на неабияких заслугах міністра, а також прокоментувала ситуацію з так званими “рюкзаками Авакова”. Нагадаю, син глави внутрішніх справ Олександр виявився замішаним у справі рюкзаків, через які держава втратила понад 14 мільйонів гривень.

Ірина Луценко, представник президента у Верховній Раді: Дуже неоднозначна ситуація з тими обшуками, які відбулися через 2,5 роки після того, як НАБУ отримало до себе ці матеріали. Викликає дуже багато сумнівів достовірності того відео, правильності проведених процедур і величезна заслуга Авакова перед суспільством, починаючи з майдану, починаючи із створення національної гвардії, реформи поліції. Занадто багато у пана Навакова здобутків і позитивних моментів перед державою, які не дали можливості коаліції проголосувати за його відставку чи відсторонення.

Ведуча: Нагадаю, авторам проекту постанови про звільнення Арсена Авакова — є народні депутати від Блоку Петра Порошенка Сергій Каплін та Андрій Немировський. Вони, зокрема, вважають, що органи внутрішніх справ України під керівництвом Авакова, продемонстрували неспроможність забезпечення безпеки громадян України та боротьби з криміналітетом».

Позиція ініціаторів відставки Авакова надана коротким бекґраундом, за значущістю, силою впливу на слухачів та обсягом поступається проаваківській і не може вважатися повноцінним забезпеченням балансу думок.

Ще один сюжет — умовна джинса на користь СБУ, — «Служба безпеки України заявляє, що постійно працює на захист громадян» із випуску новин о 15.30. Це відверте промоповідомлення, очевидно, «жест дружби» з боку реакції новин стосовно силового відомства:

«Роман Роцький, ведучий: Служба безпеки України у зв'язку з низкою повідомлень щодо неспроможності працівників запобігти терактам впродовж останнього часу заявляє, що постійно працює на захист громадян, а ті, що поширюють звинувачення на її адресу часто підігрують кремлівській пропаганді. Про це повідомляє СБУ на своїй сторінці у Фейсбуку. Зокрема, наголошується, що від початку російської агресії Служба безпеки України запобігла десяткам терактам. Слідчі розслідують понад п’ятнадцять тисяч кримінальних проваджень щодо злочинів, скоєних проти основ національної безпеки та оборони країни, посягання на її територіальну цілісність і недоторканність за тероризм».

 

Загалом у новинах «Ери» експерти не побачили прокремлівського дискурсу чи «підігрування кремлівській пропаганді». Єдине зауваження стосується повідомлення «Росія створила в окупованому Криму самодостатні угруповання війська для війни на суші, у повітрі та на воді» з випуску новин о 16.00:

«Роман Роцький, ведучий: Росія створила в окупованому Криму самодостатнє угруповання війська для війни на суші, у повітрі та на воді. Про це заявив заступник Міністра Оборони Росії генерал Валерій Герасимов.

Так угруповання включає військово-морську базу, армійський корпус, авіаційну дивізію та дивізію проти повітряної оборони. Крім того, росіяни поповнили свій Чорноморський флот шістьма підводними човнами та фрегатами. “Адмірал Григорович”, “Адмірал Есен”, які мають на озброєнні крилаті ракети “Калібр”, а також трьома дивізіонами берегових ракетних комплексів “Бал” та “Бастіон”.

Припускаємо, в українському ЗМІ доречним було би врівноважити його хоча б якимсь експертним коментарем із українського боку чи бекґраундом.

Гостьові студії

У рамках моніторингу експерти ознайомилися з контентом інформаційних та інформаційно-аналітичних програм, які виходили в ефірі «Ери» у форматі гостьових студій. Зокрема, йдеться про програми «На слуху», спільний проект «Ери» та каналу NewsOne «Ранок», «Аргумент день», «Виміри життя», «Право на правду», Vox Рopuli.

Не бралися до уваги програма «Історична свобода» — продукт «Радіо Свобода», який транслюється на «Ері», а також програми з розряду інфотейнменту й відверто розважального контенту.

Значну увагу «Ера» приділила 100-річчю «жовтневої революції» 1917 року та її значенню для України, а також становищу нашої країни на міжнародній арені, економічним та соціальним проблемам. Майже в кожній гостьовій студії обговорювалися скандали, пов’язані з «райськими паперами», ситуації навколо рюкзаків сина Арсена Авакова та спроби провести через парламент постанову про відставку міністра МВС.

Формат інформаційної програми як гостьової студії дає її ведучим ширше поле для маневру, зокрема, стосовно дотримання стандартів інформаційної журналістики. Утім, почасти в ефірі лунали досить радикальні судження, зокрема, в рамках вокспопів, які були складовою практично всіх програм. Ось лише один приклад діалогу із глядачем / слухачем («Ранок», «Ера» + NewsOne):

«Алло, Валентин я из Харькова. Я хотел бы у вас узнать, вы знаете, сколько погибло на Донбасе людей? Говорят, 10 тысяч, так? А кто их убил, этих людей? Их убила ваша армия.

Ангеліна Пичик (ведуча): Почули, спасибі ваш дзвінок.

Яніна Соколова: Дуже приємно почути, що наша бандерівська армія така кривава».

Власне, відображати весь спектр поглядів на сьогодення — це і є одна з функцій медіа. Утім, в умовах інформаційної війни важить кожне слово, тому хотілося б адекватніших коментарів журналіста на такі ескапади в ефірі.

Що ж до гостей, запрошуваних до гостьових студій, то загалом добір експертів і коментаторів подій був виправданим, їхня компетенція відповідала запропонованому для обговорення колу питань.

Наприклад, у ранковому випуску програми «На слуху» ведучий спілкувався на тему становища України на міжнародній арені, зокрема українсько-польських взаємин, лібералізації податкового законодавства з досвідченим дипломатом Григолом Катамадзе, представленим слухачам у нинішньому статусі президента Асоціації платників податків України. А в денний ефір програми, присвячений проблемі розвитку українських міст, співрозмовником ведучого стала керівник програми місцевого економічного розвитку Western NIS Enterprise Fund Ірина Озимок, вона ж засновниця міжнародного саміту мерів. У «Вимірах життя» проблеми травматизму і смертності на українських дорогах ведуча обговорювала із Владом Антоновим, засновником порталу «ДТП-Київ» та експертом громадської організації «Європатруль» В'ячеславом Коноваловим.

Програма «Аргумент день» та її гості приділили увагу широкому спектру питань. Так, перебіг пленарного тижня у ВР ведучий попросив прокоментувати під час прямого включення нардепа-радикала Ігоря Попова, а про те, чи варто нам відзначати свято «жовтневої революції» — спілкувався з Віталієм Скальським, співробітником Інституту історії України. Про перспективи прийняття виборчого кодексу та новації виборчого законодавства слухачам радіо розповідав Володимир Пилипенко, правник, представник України у Венеційській комісії 2013–2017 років, народний депутат VI і VII скликання.

Загалом, у програмах «Ери» власного виробництва превалювали запрошені експерти-науковці, політологи, аналітики, представники неурядових фундацій. Натомість у «Ранку» слово нарівні з експертами надавали народним депутатам, зокрема радикалу Ляшку, Мосійчуку, бепепешнику Рудику, Семенченку й Панасенку з «Самопомочі», а також Валерію Писаренку з «Відродження».

Моніторинг здійснює громадська організація «Детектор медіа» за підтримки «Інтерньюз Нетворк».

comments powered by Disqus