«НАБУ просто не розібралося», — телеканали про справу заводу Порошенка

Скрін-шот ICTV

Той, кого не можна називати, — здається, скоро саме так почнуть говорити про Петра Порошенка в теленовинах. Журналісти завжди досить майстерно замовчували ймовірну причетність Президента до різноманітних скандалів: плівок Онищенка чи, наприклад, позбавлення Саакашвілі громадянства. Але цього разу канали перевершили самих себе: вони розповіли про розслідування НАБУ проти заводу «Кузня на Рибальському» (83 % у фонду Президента), так і не згадавши, кому належить завод. Ба більше, журналісти виставили всю справу помилкою з боку Бюро й похвалили вироби підприємства.

Про те, що НАБУ розслідує провадження, пов’язане із заводом Петра Порошенка, ЗМІ писали ще на початку серпня. Бюро закидало Держприкордонслужбі закупівлю «бойових дистанційних модулів» за завищеними цінами: замість купити 34 одиниці за 160 мільйонів, як постановив Кабмін, прикордонники закупили лише чотири модулі за 60 мільйонів. Також техніка буцімто не використовувалася за призначенням і «не могла в повному обсязі виконувати функції і завдання, на які розраховувала Державна прикордонна служба під час її закупівлі». Удруге історія повернулася в інформаційне поле зовсім нещодавно, коли суд 2 листопада дозволив НАБУ провести виїмку документів на заводі Президента. Тележурналісти ці події ігнорували, поки 6 листопада прикордонники раптово не покликали їх на презентацію обновок.

Ведуча ICTV Олена Фроляк 6 листопада розповідає: «Державна прикордонна служба спростовує звинувачення детективів НАБУ у переплаті в ході закупівель броньованих машин "Тритон". "Тритон", нагадаю, дозволяє моніторити ділянку фронту довжиною вісім кілометрів. Його головна перевага — це мобільність і безпека людей. Та найголовніше — "Тритон" зроблено в Україні. З вітчизняним комплексом наземної розвідки "Джеп". Сьогодні прикордонники показали машину журналістам...» Думаємо, вже з підводки зрозуміло, що телеканал не так розповідає про суть справи, як про переваги неймовірної української машини.

Сюжет справді сповнений наголосів на тому, яка корисна ця бойова одиниця. «Прикордонники зізнаються, отримавши з початку року на озброєння чотири БТР "Тритон", значно посилили пильність за ділянкою кордону з Росією», — розповідає кореспондент Тарас Корніюк. Далі машину хвалять і демонструють у дії самі прикордонники.

Що ж до звинувачень НАБУ, то їм присвячена умовна друга половина сюжету. Жодних коментарів правоохоронців у матеріалі, щоправда, немає, і справу описують лише як помилку: «Та кілька днів тому (від дати перших публікацій минуло 89 днів. — MS) саме навколо закупівель "Тритонів" розгорівся скандал. Детективи НАБУ закидають Держприкордонслужбі переплату за ці комплекси. Нібито ті заплатили виробнику "Кузня на Рибацькому" майже 15 мільйонів гривень за одну машину. Хоча вартість одного модуля мала складати 4,7 мільйона гривень. Натомість у Держприкордонслужбі сьогодні пояснили 15 мільйонів — це вартість всього комплексу, а не лише однієї його деталі». У коментарях це підтверджують спікери від заводу та від прикордонників.

От тільки ніхто з них не пояснює, а чому вони взагалі купили цілу бойову машину, якщо Кабмін буцімто виділяв гроші лише на бойові модулі? Коротко пояснимо: «бойовий дистанційний модуль» — це, грубо кажучи, система озброєння на пульті керування. Наприклад, як «Шабля». І прикордонники справді купили такі модулі, от тільки разом із бойовими машинами «Тритон», на які ця зброя була встановлена. Тож, з одного боку, аргументи «захисту» зрозумілі — бойові машини, очевидно, коштують 15 мільйонів, а не 4,7 мільйонів. З іншого боку, купувати буцімто повинні були не їх.

Заплутують глядачів і на «UA: Першому». Ведуча Анна Чередниченко в підводці хвалить «Тритони», а потім заявляє, що конфлікт виник саме через їхню вартість: «Чотири комплекси "Тритон" торік придбали українські прикордонники, і НАБУ підозрює — за завищеною ціною. Прикордонники так не вважають».

Щоправда, далі в сюжеті все ж пояснюють суть із закупівлею цілої машини замість модуля, а начальник управління озброєння та техніки Державної прикордонної служби Сергій Букоємський навіть озвучує логіку прикордонників, мовляв, купувати лише окремі бойові модулі невигідно.

Ще прямолінійніше на «помилці» НАБУ та якості «Тритонів» акцентують у новині «1+1» 7 листопада: «Ціна відповідає якості: бронетранспортери "Тритон", якими зацікавились в Антикорупційному бюро, справді коштують майже 15 мільйонів гривень. Виробники і прикордонники пояснили, що [...] представники НАБУ, мовляв, не розібралися і сприйняли ціну одного з елементів за вартість цілого комплекту», — розповідає ведуча Лідія Таран. Після цього лунає показаний іншими телеканалами ще вчора синхрон представника «Кузні на Рибальському».

Ця новина «ТСН» небезпечно близька до 100 % «замовності»: вона вийшла із запізненням, складається виключно з виправдань, неправильно подає позицію НАБУ та суть справи й ігнорує особистість власника заводу.

Перевершили «Плюси» лише на «Україні», де про справу НАБУ просто не згадали взагалі. Анна Панова 6 листопада розповіла: «“Тритон” — на страже. Новый боевой комплекс показали журналистам пограничники [...] Мировым аналогам не уступает, но при этом в разы дешевле». Вони ще й знущаються?

Сам сюжет кореспондента Олександра Махова, який, очевидно, просто вирішив поїхати на презентацію нової української бронемашини, складається виключно із її вихвалянь. «Это уникальная украинская разработка», — розповідає журналіст. «На службу когда выезжаем, нарушители боятся даже выходить», — запевняє оператор «Тритона». «Протиправна діяльність на ділянці харківського загону зменшилась, близько, від трьох, по різним показникам, до семи раз», — переконують прикордонники.

Закінчується сюжет оцим реченням від кореспондента: «Чтобы защитить комплексом "Тритон" весь участок границы с Россией, от Черниговской до Донецкой области, необходимо еще шестьдесят таких. Пограничники надеются, что государство выделит деньги на их покупку». Точно знущаються.

Таким чином, у «справі «Тритонів» усі тележурналісти, що говорили про неї, використали одні й ті ж сумнівні ходи.

По-перше, замовчали причетність Президента або наближених до нього людей до можливого заробітку на війні. Хоча журналісти мали би якраз підтримувати максимальну публічність таких справ, аби під тиском громадськості імовірних винних належно покарали. А так здається, що ЗМІ обирають тактичні блага від роботи на конкретну адміністрацію й ігнорують стратегічну вигоду для держави.

По-друге, телеканали викривили звинувачення НАБУ й безальтернативно виставили їх помилкою відомства. При цьому жоден випуск новин не подав коментарів від Бюро й не спробував самостійно розібратися, чому закупили цю, а не заплановану техніку. І чому «Тритони», якщо вони такі ефективні, не запланували купувати одразу.

По-третє, щоби підсилити аргументи прикордонників, журналісти більшість часу у своїх сюжетах розповідали про переваги бойових машин. При цьому жоден телеканал не спробував поговорити про них із експертами, самостійно порівняти їх із аналогами чи просто запитати про їхню корисність пересічних прикордонників, а не тих, що були спеціально запрошені на виставку, очевидно, не аби критикувати «Тритони».

У результаті журналісти, захищаючи Петра Порошенка, вкотре потенційно шкодять державі та ігнорують потенційні сенсації. Адже, лише задумайтеся, завод Президента, який обіцяв «відрубати руки тим, хто буде красти в армії», став фігурантом розслідування з приводу... розтрат в армії.

Детальніше про це й те, як журналісти нарешті пропіарили партію «Народний фронт» і проігнорували причетність Президента до ще одного гучного скандалу, читайте в публікації «Телеканали змовчали про “райський компромат” Порошенка. Моніторинг теленовин за 6–12 листопада 2017 року».

comments powered by Disqus