НАБУрмосений Саакашвілі

Скрін-шот 112

Від виходу останнього нашого моніторингу телетижневиків минуло більш ніж півроку. За цей час відбулося безліч подій, у медійному полі з'явилися нові канали та програми, зокрема інформаційно-аналітичні тижневики (як-от «Перші про головне. Деталі» на телеканалі ZiK та «Завтра» на каналі «112 Україна», які ми включили до цього огляду). Та лишилися й незмінні речі: репортажі з фронту від Андрія Цаплієнка для «1+1», закручені інтелектуальні підводки Віталія Гайдукевича на 5-му каналі, цікавість щодо того, а що ж там у Росії, в ICTV, оди вдячності Рінату Ахметову на «Україні» та Юрій Бойко на «Інтері». Але про все по черзі.

Саакашвіліада чи міхомайдан?

Безперечно, центральною персоною тижневиків став екс-президент Грузії та екс-очільник Одеської області Михеїл Саакашвілі. Як тільки журналісти не називали події, пов'язані з його іменем: міхогейт, саакашвіліада («Інтер»), ілюзіон у центрі столиці, захопливий блокбастер (ICTV), політичний детектив, операція «Невловимий» («1+1»), батальні сцени в центрі Києва, скрипаль на даху, Карлсон («Україна»), міхомайдан (ZiK). Програми, що виходили в ефір у неділю, могли подати повнішу картину, ніж «Подробности недели» («Інтер») у п'ятницю чи «Перші про головне. Деталі» (ZiK) у суботу. Адже низка важливих подій, як-от затримання Саакашвілі пізно ввечері в п'ятницю чи мітинг на його захист у неділю, відбулися вже після їх виходу в ефір і інші тижневики мали перевагу в розкритті теми. Втім, і «Інтер», і ZiK приділили темі чи не найбільше уваги й, за іронією долі, стали двома полюсами однієї історії.

У «Подробностях недели» сюжет про екс-президента Грузії не став темою №1, поступившися темі бюджету й обговоренню його з народними депутатами. Правда, і в сюжеті про бюджет Саакашвілі згадує, причому не хто інший, як співвласник «Інтера» Сергій Льовочкін: «Те, що відбувається на вулиці – це боротьба за владу всередині влади, тому що Саакашвілі був запрошений в Україну нинішньою владою, він був частиною владної команди, Те, що зараз відбувається, можна одним словом сказати – ганьба».

Сюжет Інни Томіної й підводки ведучого Олексія Ліхмана не залишають сумнівів: серйозно Саакашвілі на «Інтері» не сприймають. Його дії коментуються в іронічному тоні, висловлювання експертів – відверто знущальні.

«Володимир Фесенко, політолог: Саакашвілі не важливо, чиї брати гроші. Принципово не важливо! У диявола, у чорта, да! Йому гроші потрібні на революцію. І він буде робити своє. А у тих, хто дає гроші, трохи інші цілі.

Олексій Голобуцький, політтехнолог: Те, що вміє Саакашвілі, це привертати увагу. Да, він спец піару. Мені здається, що він дуже сильно переоцінює своє значення в Україні і це теж дуже серйозна проблема.»

Слова прихильникам Саакашвілі чи йому самому не дають, тому картинка виглядає доволі однобокою. Щоправда, один раз у сюжеті згадують: екс-президент Грузії і його симпатики стверджують, що плівки, на яких зафіксовані нібито його розмови з «младоолігархом» Курченком – фальшиві. Але значно більше звучить інша точка зору.  Про зв'язки Саакашвілі з олігархом говорять не лише експерти (вже згадувані Фесенко, Голобуцький, політолог Кирило Сазонов), а й генеральний прокурор Юрій Луценко чи навіть Президент Петро Порошенко.

Тему обговорювали й гості в студії – народні депутати Олексій Гончаренко (БПП), Альона Шкрум («Батьківщина») та Андрій Іллєнко («Свобода»). Хором стверджують: люди виходять на площі не за конкретне прізвище, а через корупцію у владі. Висловлювання представників «Свободи» і «Батьківщини» доволі нейтральні, а от Гончаренко з БПП висловлюється зневажливо, іноді з використанням стереотипів: «Президент Грузии прыгает по крыше в роли Карлсона», «Если он как такой джигит, придет сам, наконец, в СБУ и ответит на вопросы, которые есть», «Мангал поставит и будет там находиться постоянно», «У него обычно вся его активность, он очень активный, потом два-три дня болеет. Мы знаем причины этой болезни».

Генеральний прокурор Юрій Луценко, який став гостем «Подробностей недели» і зайняв 15 хвилин ефірного часу, також не міг не згадати про цю історію. Він іще раз озвучив претензії до втікача й наголосив, що «Саакашвілі цікавить кров, нас цікавить спокій у країні. І тому ми не застосовуємо надмірні можливості, які закон дає нам право. І думаємо про те, щоб країна зберігала спокій. Саакашвілі ховається за спинами обдурених і куплених за гроші Курченка людей. Сьогодні, нам щойно тут розказували депутати про те, що питання не в Курченко, не в Саакашвілі. Да, питання в тому, що 1200 осіб на марш Саакашвілі минулих вихідних були привезені на автобусах, які оплатили із грошей Курченка. Тільки в цьому, тільки за це. Треба людям розуміти що їх використовують за гроші Януковича для того, щоб розгойдати ситуацію в Україні. Ми цього не дамо. Саакашвілі буде затриманий без зіткнень, без крові, без застосування спецзасобів».

Як противага – сюжети програми «Перші про головне. Деталі» на ZiK. Там тема Саакашвілі взагалі лейтмотивом проходить через усю програму – сюжет на початку програми, сюжет посередині випуску і фінальний акорд, включення з-під СІЗО і з наметового містечка. Постійно показують прихильників екс-президента Грузії, дають висловитися його прибічникам, а от позиції влади майже немає. Генерального прокурора цитують мінімально, одразу піддають сумніву і телефонні записи. Зокрема, в сюжеті Олексія Братущака експерт-фотоскопіст Кирило Усков аналізує їх і доходить висновку, що плівка, можливо, клеєна: «Я считаю, что это фрагменты двух разных записей. Я склонен считать, что это соединены фрагменты разных разговоров».

Дуже ґрунтовно «Перші про головне. Деталі» аналізують і персонажів, яких на інших каналах або згадують побіжно, або взагалі не згадують.

«Ця людина нібито фігурує на записах прокуратури. Северіон Дангадзе - права рука екс-президента Грузії в Україні. Як твердить ГПУ, саме він отримував гроші з Росії від Курченка. Цього тижня Печерський суд заарештував Данґадзе на 60 діб. У суді він підтвердив, був дуже близьким до Саакашвілі.

Северіон Данґадзе, соратник Саакашвілі: Я исполнял роль всех. Когда надо было, я его возил, когда его водителя избили. Когда надо было, я его охранял, потому что его охранять некому было, спал с ним в одной палатке.

Кор.: Натомість факт співпраці з Курченком затриманий спростовує.

Северіон Данґадзе: У меня есть связи в Российской Федерации? Я Курченко не знаю!

Кор.: 4 грудня його автомобіль затримали поблизу Полтави, коли він нібито тікав до Росії. Адвокати це відкидають і звертають увагу, в матеріалах справи відсутні ті півмільйона доларів, які нібито передав Курченко.

Микола Неділько, адвокат С. Данґадзе: 300 євро - це кошти, які вилучили, виявили в тому автомобілі, але, кому вони належать точно, Данґадзе чи особі, з якою він подорожував, в принципі, не встановлено однозначно.

Юрій Луценко: Був затриманий його попутник, в якого в машині були найдені всі фінансові документи. Ця людина на прізвище Назар є постійним консультантом Комітету верховної Ради з антикорупційної політики.

Кор.: В антикорупційному комітеті заявили:  у них згаданий Луценком Назар не працює, але "Деталі" встановили цю особу. Ось він, Назарій Сіцинський - один з активістів "Руху нових сил"Саакашвілі.

Назарій Сіцинський, соратник Саакашвілі: Ми вирушаємо зустрічати Михайла Саакашвілі.

Кор.: За інформацією "Деталей", Назарій Сіцинський навесні цього року хотів отримати посаду головного консультанта антикорупційного комітету, але не пройшов. На той час він був докторантом Таврійського університету Вернадського, нині - один з головних свідків у справі. Хто ж є неназваним чоловіком на записах Генпрокуратури. Довірену особу Курченка співрозмовники називають...

Запис: Але, Саша, здравствуйте...

Кор.: Загадковий Саша, наближений до Курченка, за версією одного з депутатів, це може бути Олександр Коцуба. Минулого року він затриманий у справі Курченка, але вже цього року пішов на співпрацю зі слідством. Щоправда, сам Олександр Коцуба повідомив "Деталям": Сергія Курченка бачив лише кілька разів в житті, та й то на стадіоні в Харкові. У суді з Данґадзе у матеріалах справи було озвучене ще одне прізвище соратника Курченка на ім'я Олександр Диннік. В 2013-му він очолив щойно придбаний Курченком "Брокбізнесбанк". З 2014-го Диннік перебуває в розшуку. Чи дійсно це він? Можна було б дізнатися з матеріалів справи, але Генпрокуратура свідків там приховала».

Втім, нарікання журналістів, що Генпрокуратура приховала свідків, притягнуті за вуха; хіба мала би бути така інформація озвучена в ході слідства? Ще один епізод. Під час включення з наметового містечка, де нічого не відбувається, журналістка Євгенія Швіц повідомляє: «Що стосується саме наметів. Їх тут порівняно з 17 жовтня менше не стало. Як на мене, так взагалі стало більше. Стало більше ще банерів і нічого з кількістю наметів не змінилося».  Ведуча програми Інна Москвіна резюмує: «Це була Євгенія Швіц з під Верховної Ради, де стоїть наметове містечко, і наметів, як ми чули, не поменшало, навпаки, навіть стало більше». Дрібниця, але таке видавання бажаного за дійсне разом з іншими сигналами ілюструє відсутність безсторонності у висвітленні цієї ситуації. Закінчує випуск включення журналістки Олександри Гутік із-під СІЗО, де утримується Саакашвілі. Журналістка анонсує недільну ходу і констатує збільшення прихильників: «Люди ходитимуть центром Києва. Обіцяють величезну кількість людей, набагато більшу, ніж була на минулих вихідних. Власне, те, що людей побільшає пов'язують саме із затриманням Міхеіла Саакашвілі. Кажуть, що прихильників у нього побільшало і власне вони вийдуть висловити свій протест на центральній вулиці Києва. Ну а ми будемо спостерігати за поведінкою, власне за самою ходою завтра і телеканал "Зік" планує транслювати її».

Позиції інших каналів дещо спокійніші, хіба «События недели» в сюжеті, наповненому цитатами й уривками з мультиків про Карлсона і радянських фільмів, задають такий жартівливий тон, що серйозність ситуації нівелюється й Саакашвілі виглядає легковажно. У сюжеті Андрія Кузакова зроблено акцент і на тому, що обшук у помешканні Саакашвілі мав принести мічені купюри (про це, зокрема, каже Тарас Березовець), подано фрагмент запису, якого не цитують інші тижневики, де відбувається розподіл коштів. Той же Березовець озвучує й  цікаву версію щодо того, хто міг посприяти появі записів: «Насколько мне известно, из моих источников в правоохранительных структурах, этот помощник Курченко был завербован Службой безопасности Украины, он сам обратился с просьбой. Он хотел вернуться в Украину, поскольку в 2014 году был вынужден с Курченко сбежать, находился на территории Российской Федерации и очень сильно хотел вернуться домой. Поэтому он сам предложил выступить агентом в окружении Курченко, и он же осуществил все видео-аудио записи. В телефонных разговорах, якобы доверенные лица Саакашвили-Курченко называют имена украинских политиков, заинтересованных в дестабилизации ситуации, и суммы, в которые обходились его многочисленные акции протеста против действующей власти. В том числе скандальный прорыв границы». Попри жартівливий початок, експерти Саакашвілі називають лідером вуличної опозиції, про його вплив, очевидно, може свідчити і фрагмент з одним із його прихильників, що облив себе бензином. Мовляв, від цих протестів можливо все, а, за словами експертів, силовики не дуже хочуть іти до кінця. Утім, завершення – кадри з мультфільму і слова: «Он улетел, но он обещал вернуться», – перетворюють сюжет на «отруйний бутерброд».

Сюжет «Фактів тижня» доволі збалансований: подано й позицію влади, зокрема Юрія Луценка, й позицію протестувальників, зокрема, показано штурм містечка, є синхрони самого Саакашвілі. Власне, в сюжеті журналіста Веніаміна Трубачова прихильники екс-президента Грузії не ефемерні, а реальні:

«У парку Шевченка із самого ранку починають збиратися люди із прапорами і плакатами. Це підготовка до маршу за імпічмент. Активісти формують колони. Тисячі людей ідуть вулицями і бульварами у бік Майдану. Попереду близькі соратники Саакашвілі та його дружина Сандра.

Мітингар: Міша! Міша!

Кор.: Саакашвілі мітингарі називають політичним в'язнем. І одна з головних вимог - відпустити його з ізолятора СБУ, в який напередодні його помістили силовики.

Давид Сакварелідзе: Мы будем собираться и добиваться. И будем отстаивать не только Саакашвили, но каждого активиста, каждого патриота, который сидит в тюрьме». Згадав Трубачов і про мітинг на підтримку Саакашвілі, що відбувся у Тбілісі. Не обійшлося і без традиційних для програми апелювань до того, що такий хаос вигідний Москві. Цікаво, що в коментарі «Фактам тижня» політолог Володимир Фесенко значно стриманіший, ніж у коментарі «Подробностям недели».

Подача «ТСН. Тижня» емоційна й дещо таблоїдна, в першому сюжеті перебіг подій показали у кліповій манері: звинувачення Луценка, записи, реакцію Саакашвілі, його прихильників, багато крупних планів, не забули і про оголену представницю Femen в таборі мітингувальників. Алла Мазур проанонсувала його так: «Україна з цього тижня напружила цивілізований світ новим політичним детективом. Який місцями нагадував шоу і, чесно кажучи, викликав почуття сорому у більшості моїх знайомих. Сорому за країну і її політиків». Повідомила ведуча і про 10–15 тисяч осіб на мітингу в неділю, щоправда, зауваживши: «Швидше за все, причина в тому, що організатори закликали людей не стільки ім’ям Саакашвілі і історією його затримання, скільки гаслом захисту Антикорупційного бюро від потужної атаки влади. І саме ця, друга причина, украй роздратувала суспільство». А от ґрунтовний сюжет Сергія Швеця, Марії Васильєвої та Ольги Кошеленко був доволі стриманим: Саакашвілі там не виглядає клоуном, проте і позиція влади присутня.

«Час. Підсумки тижня» не оминули увагою тему, також продемонстрували своїм глядачам запис, але таким чином, що чітко чути, що першим на контакт із 5-м каналом виходив саме Саакашвілі. Але в цілому сюжет збалансований.

Сюжет Христини Чернеги у програмі «Завтра» на «112 Україна» містить і спічі Саакашвілі, і звинувачення Луценка. Щоправда, критики екс-президента Грузії відчутно більше. У сюжеті показано і прихильників Саакашвілі, причому звучить інформація, що «пізніше стане відомо: у заворушенні постраждав поліцейський і двоє цивільних» – не звучала в жодному іншому тижневику. Ексклюзивом є й заява політичного експерта в студії, Ігора Тишкевича, про можливий домашній арешт Саакашвілі:

«Ігор Тишкевич: На это, насколько я понимаю, рассчитывает власть, потому что, что такое домашний арест? Это арест по месту последней регистрации. Последняя регистрация господина Саакашвили, откуда он подавал документы в Госслужбу, это Львовская область. То есть теоретически, насколько я понимаю, расчет следующий: домашний арест, он уезжает во Львов. Но там, скажем так, с Львовским градоначальником они играют в нарды, курят кальян. Но, скорее всего, повторится ситуация, которая біла с лишением господина Саакашвили гражданства. То есть, сам же Петр Алексеевич Порошенко написал в своем Twitterj, когда приглашал грузинского президента, что это решительный человек, который любит решительные действия. То есть повторится то же самое. Для Саакашвили единственный вариант остаться в политическом поле - это играть на опережение, поэтому поднимать ставки. Естественно, что после этого ему явно будет скучно и тесно во Львове, он естественно, что попробует снова прорваться в Киев. Это уже нарушение режима домашнего ареста. И мы будем видеть вторую серию этого сериала».

Оригінально й те, що в програмі показують уривки російських ток-шоу, присвячених Саакашвілі, як кажуть ведучі, «мусимо бути в курсі того, як там висвітлюють, аби розуміти логіку агресора, який веде з Україною гібридну війну».

Війна абревіатур і джедай Холодницький

Не менш резонансним стало протистояння НАБУ (директор – Артем Ситник) і Генеральної прокуратури, «війна абревіатур», як назвали його в «Подробностях недели». Тижневики висвітлювали це протистояння в схожому ключі – мовляв, це мінус для держави, є великий ризик того, що Україна втратить безвіз, що західноєвропейські й американські інституції занепокоєні наступом на антикорупційну діяльність. Але акценти, як завжди, різні. На «Інтері» одна зі сторін конфлікту, Генеральна прокуратура, мала не одну можливість висвітити свою позицію, зокрема, під час доволі ґрунтовної розмови з Юрієм Луценком у студії. Коментарів НАБУ – значно менше і вони не дозволяють говорити про баланс. Та й ситуація розкрита неповно: сумнівно, що пересічний глядач, який не стежить за діяльністю антикорупційних органів, зможе зорієнтуватися в цьому калейдоскопі звинувачень.

Протилежна ситуація на «1+1», де велике інтерв'ю журналіста Андрія Орляка з Назаром Холодницьким, головою Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), дало змогу побачити іншу сторону – зокрема, висвітлена висвітлена співпраця з ФБР, представники якого перебувають у НАБУ на ротаційній основі, консультують, але не беруть участі в розслідуванні справ, – раніше генеральний прокурор закидав НАБУ нелегітимну співпрацю з ФБР. Інтерв'ю відбувалося в кабінеті Холодницького, було доволі неформальним, той навіть показав свій меч. Джедайський.

«Назар Холодницький: Коли виженуть з прокуратури, будемо робити тут музей. Музей боротьби з корупцією.

Кор.: І навіть експонати, каже, вже є. Це меч джедая? Це ви ним боретеся з корупцією?

Назар Холодницький: Ну візьміть його в руки, подивіться, як він працює. Інколи просто ним розслабляєшся, коли включаєш його».

Крім того, в сюжеті Сергія Швеця, Марії Васильєвої та Ольги Кошеленко  про Саакашвілі значну частину займає власне тема НАБУ, звучать звинувачення Заходу на адресу української влади. Зокрема, від речниці ЄС із міжнародних та безпекових питань Майї Косьянчич, речниці Держдепу США Хізер Нойєрт, яка заявила, що дії української влади ставлять під загрозу міжнародну підтримку України. А державний секретар США Рекс Тіллерсон прямо сказав, що «Україні немає сенсу воювати за своє тіло на Донбасі, якщо вона загубить свою душу через корупцію».  Водночас висуваються доволі дивні припущення про те, що «в політичних колах ширяться чутки, що Ситник іде в президенти, хоча сам він такі наміри заперечує і продовжує роботу».

На ICTV протистояння навколо НАБУ коментує Вадим Карасьов. У цілому сюжет збалансований: є й позиція Луценка, й синхрони Ситника. Щоправда, висновок ведучої доволі різкий: «Але треба зауважити, що НАБУ досі працювало фактично безконтрольно, бо єдиний прописаний в законі механізм, зовнішній аудит, так і не запрацював. Тобто уявіть, є процедура імпічменту президента (за державну зраду. – Ред.), відставки Кабміну, звільнення міністрів чи генпрокурора, а НАБУ "священна корова". Ну, звісно, це дратує». Ексклюзивна інформація звучить на «112 Україна» в обговоренні цієї теми – включення Наталки Седлецької з Вашингтона проливає світло на візит Юрія Луценка до США, що так і не відбувся:

«В кулуарах всі це пояснювали тим, що буквально днями Луценко в Києві коментуючи чому було розсекречені агенти НАБУ в одному з інтерв'ю заявив, що співпраця НАБУ з американським федеральний бюро розслідувань на території України є незаконною, тобто фактично кинув такий велий камінь в город ФБР. А тут довелося б публічно повторювати подібні тези, прямо в Вашингтоні і мовляв, він не наважився. Втім як вдалося дізнатися була і більш глибинна причина скасування його візиту. Справа в тому, що він також сподівався тут зустрітися з низкою високопосадовцій, рівень яких би відповідав його посаді генерального прокурора. Але йому було у цьому відмовлено. Так точно вдалося дізнатися, що українські дипломати намагалися влаштувати йому зустріч особисто з генеральним прокурором США Джефом Сешенсом. Але їм було в цьому відмовлено прямо в письмовій формі. Не захотіло зустрічатися з ним і найвище кервництво ФБР та державного департаменту і це були такі недвозначні сигнали, що керівники української держави, які представляють стару систему втрачають довіру Заходу. Тому зрештою він взагалі скасував візит аби не їхати просто на конференцію так би мовити. І була інтрига хто ж представить Україну замість Луценка адже тут був в делегації і Ситник, і Холодницький. Але їх до цього також не допустили і зрештою саме з Києва прийшов сигнал, прийшло усне розпорядження замість Луценка виступав посол України в США Валерй Чалий».

Згадують медіа і про звільнення з посади голови антикорупційного комітету ВР Єгора Соболєва. Якщо «Подробности недели» обійшлися однією фразою з констатацією, то «Перші про головне. Деталі» доволі детально підійшли до висвітлення питання – і подали коментар самого Соболєва, і показали засідання комітету: «Це засідає парламентський антикорупційний комітет. Звільняє з посади очільника Єгора Соболєва після трирічного головування. Причин називають кілька. Незадовільна робота й співпраця з Михеїлом Саакашвілі».  Як бачимо, й тут не обійшлося без згадок про екс-президента Грузії. У коментарях «Фактам тижня» експерт Вадим Карасьов називає відставку Соболєва першим кроком у довготривалій облозі НАБУ.  А «ТСН. Тиждень» кажуть про нього як про єдину політичну жертву протистояння.

«События недели» і «Час. Підсумки тижня» тему протистояння навколо НАБУ проігнорували.

Калейдоскоп маніпуляцій і про хороше

Традиційно в «Подробностях недели» з'являються депутати від «Опозиційного блоку» Сергій Льовочкін (коментує історію з Саакашвілі і критикує бюджет), Вадим Новинський (як депутат ПАРЄ коментує те, що українська влада, мовляв, дискримінує громадян, що мусили залишити своє місце проживання через конфлікт на сході України) і Юрій Бойко, який під час прямого включення, як той універсальний солдат, коментує питання від мораторію на продаж землі та індексації пенсій до закону про реінтеграцію Донбасу та медичної реформи.

Сюжети про медичну реформу й діяльність Міністерства охорони здоров’я, в тому числі і про в.о. міністра Уляну Супрун, не подають позиції міністерства та містять відверті маніпуляції. Зокрема, під час розмови у студії з народною депутаткою Ольгою Богомолець, вона за три хвилини розмови більше п'яти разів повторює тезу «люди помирають» та «непризначений міністр», а жодної відповіді на ці звинувачення немає. Очевидно, вона й не передбачалася.

Тема гуманітарної кризи на Донбасі, як завжди, є приводом для сюжету з подяками Рінату Ахметову у «Cобытиях недели».  Там же випуск новин розпочинається з новини про перемогу боксера Василя Ломаченка, яку радісно коментує Президент, вочевидь, співавтор перемоги або ж спортивний експерт.

Але були й варті уваги сюжети. Крім питань про загострення ситуації в Єрусалимі після заяв Трампа про можливість перенесення посольства США з Тель-Авіва, пожеж у Каліфорнії, можливого четвертого строку Путіна та допінг-скандалу навколо олімпійської збірної Росії, тижневики знаходили й оригінальні теми. «Подробности недели» намагалися внести ясність у ситуацію з реформами медичної галузі, зокрема, процесом підписання угоди між пацієнтами та сімейними лікарями – тема, що на слуху, але мало хто з глядачів розуміє, як усе працюватиме. «Факти тижня» не оминули увагою кількох важливих питань – зокрема, як протидіяти колекторським фірмам та низку автомобільних тем: викраденням автівок в Україні, ситуацію з так званими євробляхами та зупинення випуску автомобілів «Ланос». «События недели» згадали про українсько-польські стосунки, що нині ускладнилися – тема дуже актуальна. Окрема подяка за згадку про Яцека Куроня, людину, що зробила надзвичайно багато для примирення. Також важливі матеріали про системи спостереження на дорогах та небезпеку квартирних афер. «ТСН. Тиждень», як і всі, розповіли про бюджет, але зробили це дуже якісною інфографікою, так, щоб усім стало зрозуміло. Крім того, глядачі побачили сюжет про археологічну пам'ятку – підземну вулицю під Поштовою площею в Києві, яка може зникнути через бізнес-інтереси. «Завтра» розповіли глядачам про енергоощадні технології. Також уваги вартий сюжет про сторіччя незалежності Фінляндії, що «змогла показати Росії, що без Москви можна, і без Москви – краще».

Лише кілька згадок було про війну (про бойові дії на сході в сюжетах ZiK та «1+1»), що дивно, адже 6 грудня – день Збройних сил України. «Перші про головне. Деталі» розповіли про  волонтерів, які вже не перший рік тримають українську армію на плаву. А глядачі 5-го каналу мали змогу згадати про воїнів – героїв України: «Офіцери йдуть в університети, в академії, обіймають зрештою командирські посади. Є випадки, коли офіцер на початках війни керував взводом. Зараз він вже має в своєму підпорядкуванні бригаду. Еволюційним шляхом з війська поволі, але йде кабінетна совковість. Не зупинятись би..

Громадська організація «Детектор медіа» здійснює моніторинг за підтримки «Інтерньюз Нетворк». Висновки й погляди, висловлені в моніторинговому звіті, можуть не збігатися з поглядом «Інтерньюз Нетворк».

Зберегти

Зберегти

comments powered by Disqus