Якщо вибори на порозі – готуйтеся до «джинсування мізків»

Якщо вибори на порозі – готуйтеся до «джинсування мізків»

3 Червня 2014
3011

Якщо вибори на порозі – готуйтеся до «джинсування мізків»

Світлана Єременко
виконавча директорка Інституту демократії ім. Пилипа Орлика
3011
У передвиборчому квітні кількість замовних матеріалів у регіональній пресі та онлайн-ЗМІ зросла. Моніторинг регіональних ЗМІ Українського освітнього центру реформ (УОЦР) за квітень 2014-го
Якщо вибори на порозі – готуйтеся до «джинсування мізків»
Якщо вибори на порозі – готуйтеся до «джинсування мізків»

Моніторинг друкованих та інтернет-медіа на предмет дотримання ними професійних стандартів здійснюється Українським освітнім центром реформ із лютого 2012 року у Львівській, Донецькій, Харківській, Сумській, Вінницькій областях та Автономній Республіці Крим. Кожний регіон представлено шістьма регіональними друкованими та двома онлайн-виданнями. В цьому звіті наведено результати моніторингу за квітень, що здійснювався з 14 по 20 квітня 2014 року. Загалом було проаналізовано 655 матеріалів друкованих видань та 257 публікацій новинних сайтів.

У квітні кількість матеріалів із ознаками політичної та комерційної замовності в друкованих виданнях збільшилася порівняно з березнем на 5%. Регіональні медіа розмістили 26% (10,9% у березні) матеріалів із ознаками замовності, з них 13% (7,3%  – у березні) політичного характеру й 6% (3,7% у березні) комерційного.

Неупереджено висвітлювали події журналісти таких видань: сумської «Вперед», «Вінничини», харківського «Слобідського краю», львівських «Ратуші» та «Експресу», харківського випуску «Комсомольської правди в Україні».

У квітні найчастіше дезінформували громадян, засмічуючи шпальти матеріалами з ознаками замовності такі видання: вінницькі «РИА» – 53,9% та «33 канал» – 36,1%, «Вечерний Донецк» – 40%, «Донецкие новости» – 39%, «Донбасс» – 26%, «Жизнь» – 20%, «Львівська газета» – 38,2%.

Кількість матеріалів із ознаками замовності в інтернет-медіа в передвиборчому квітні також незначно збільшилася – 7,2% (у березні 5,8%). Зокрема, політичного замовлення зафіксовано 5,7% (4,3% у березні) від усіх оцінених, комерційного – 1,5% (1,6%). Кількість неналежно маркованої реклами дещо зросла – 0,7% (0,8%).

Вже кілька місяців поспіль експертами не зафіксовано жодного матеріалу з ознаками замовності в електронних виданнях «Новости Донбасса» та «Ура-інформ».

Середній бал дотримання журналістських стандартів у березні дещо знизився як у друкованих медіа – 3,85 бала, так і в електронних – 4,06 (4,02 та 4,36 в березні) бала відповідно з можливих шести.

Моніторинг недобросовісної реклами (джинса та немаркована реклама)

Експерти оцінювали третій тиждень квітня (з 14 по 20 квітня), коли на тлі трагічних і напружених подій на сході тривала передвиборча кампанія кандидатів у Президенти. Тож серед замовних матеріалів переважала джинса з елементами політичного маніпулювання щодо ситуації на сході та півдні України та прихована реклама різномастих кандидатів.

У квітні кількість матеріалів із ознаками політичної та комерційної замовності збільшилася порівняно з березнем на 5%. Регіональні медіа розмістили 19,6% (10,9% у березні) матеріалів із ознаками замовності, з них 13,2% (7,3% – у березні) політичного характеру й 6,4% (3,7% у березні) комерційного. Як бачимо, кількість політичної джинси напередодні виборів збільшилася майже вдвічі! Утім, не так катастрофічно, як перед парламентськими виборами. Кількість неналежно маркованої реклами незначно зменшилася на 3% (10,3% – у березні). 

Сумський експерт Володимир Садівничий наголошує: «Як у сумських медіа, так і в харківських немало матеріалів із ознаками замовності передвиборчої президентської тематики. І як в нас, попри суспільні зміни, способи подачі такої інформації залишаються незмінними: жодних позначок при явній рекламності. Далеко не з позитивного боку характеризує роботу штабів кандидатів і те, що в харківських і сумських виданнях друкуються цілком однакові матеріали, попри те, що аудиторії регіонів все ж різняться між собою».

Слід зазначити, що з того часу, як у Вінниці та Харкові завдяки Майдану змінилася влада, в газетах «Вінничина» та «Слобідський край» (де траплялося до 50% джинси) помітно покращилася ситуація з дотриманням журналістських стандартів. У квітні в цих виданнях не зафіксовано жодного замовного матеріалу.

У квітні лідером антирейтингу вже третій місяць поспіль стали друковані видання Донецька, які розмістили найбільше матеріалів із ознаками замовності – 26% (17% у березні). Не поступилися в джинсуванні й журналісти Сум – 20% (11,8%), Вінниці – 18,6%, Харкова – 16,1% (8,4%), Львова – 16% (де в березні було зафіксовано найменший відсоток джинси – 7,4%).

Намагалися об’єктивно висвітлювати події в цей напружений для України час, пропонуючи своїм читачам збалансовану інформацію, журналісти таких видань: сумської «Вперед», «Вінничини», харківського «Слобідського краю», львівських «Ратуші» та «Експресу», харківського випуску «Комсомольської правди в Україні». 

У квітні найчастіше дезінформували громадян, засмічуючи шпальти матеріалами з ознаками замовності вінницькі «РИА» – 52,9% та «33 канал» – 36,1%%; «Вечерний Донецк» – 40%; «Донецкие новости» – 39,5%; «Донбасс» – 26,9%; «Жизнь» – 20,6%; «Львівська газета» – 38,2%, «Львівська пошта» – 35,3%, «Високий замок» (Львів) – 22,9%; сумські «Сумщина» – 36%, «Ваш шанс» – 30%, «Панорама» – 24%; «Крымская газета» – 17,5%.

Донецькі експерти наводять конкретні приклади маніпуляцій масовою свідомістю. Це матеріали в газеті «Вечерняя Макеевка» (№ 41 (2879) від 15.04.14 «Работать, работать, работать, при этом отстаивая право на самоопределение», «Главное, слышать друг друга» та № 42 (2880) «Реальная жизнь отсеивает беспокойства»). При формальному дотриманні журналістських стандартів у них використовуються тези, які випадають із загального контексту та не пояснюють причин ситуації, надаючи позитивну характеристику дій «народної самооборони» та «мирних протестувальників» під час подій у м. Макіївка, підштовхують до прийняття рішення на користь однієї зі сторін громадянського конфлікту (наприклад, матеріал «Реальная жизнь отсеивает беспокойства» (№ 42 (2880) від 17.04.2014):

«…На подступах к горисполкому все также дежурят в масках – активисты представляющие новосообразованною Донецкую республику. Они нисколько не мешают работе исполняющего комитета, ведут себя спокойно и культурно, круглосуточно следят за порядком. … »; «у парней и мужчин с закрытыми лицами, контролирующих здание, в общем-то привлекательный облик – в том, что они спокойно разместились в фойе первого этажа и общественной приемной, ничего не опрокидівали, не громили, и не проводили “ревизий”…».

Кількість матеріалів із ознаками замовності в інтернет-медіа в передвиборчому квітні також незначно збільшилася – 7,2% (у березні 5,8%). Зокрема, політичного замовлення зафіксовано – 5,7% (4,3% у березні) від усіх оцінених, комерційного – 1,5% (1,6%). Кількість неналежно маркованої реклами дещо збільшилася – 0,7% (0,8%).

Найактивніше джинсували, розмістивши велику кількість матеріалів із ознаками замовності, онлайн-медіа Сум – 27,5%, Вінниці – 23,8%, Харкова – 13,1%, Львова – 8,3%.

Великий відсоток матеріалів із ознаками замовності розмістили вінницький «Майвін» – 28,6% та «Вінниця-інфо» – 19,1%, Express – 36%, «Сумиінфо» – 19%, харківські «Статус кво» – 19,1% та «Об’єктив», львівський сайт Zaxid.net – 9,5%.

Вже кілька місяців поспіль експертами не зафіксовано жодного матеріалу з ознаками замовності в електронних виданнях «Новости Донбасса» та «Ура-інформ», що вигідно вирізняє ці медіа від друкованих ЗМІ Донеччини.

У цей напружений час неоголошеної війни Росії проти України деякі донецькі видання зайняли вичікувальну позицію, інші підтримують дії сепаратистів, як-от «Вечерний Донецк», «Вечерняя Макеевка» та «Муніципальна газета» («МГ» не входить до медіа, які оцінюються групою експертів УОЦР).

У Сумах та Вінниці матеріали з ознаками комерційної та політичної замовності у квітні переважали в інтернет-виданнях. У Харкові майже однаково джинсували й електронні медіа, й друковані. Натомість у Львові та Криму ситуація в електронних медіа краща.

Кримські експерти зазначають, що моніторинг онлайн-видань Криму виявив незначну кількість замовних матеріалів (джинси). Цілком імовірно, що це пов'язано з періодом пристосування цих видань до роботи в нових умовах після анексії Криму Росією, а також із тим, що поки не проявилися охочі розміщувати в них замовні матеріали. Розміщену на цих ресурсах інформацію присвячено поточним подіям Криму і Севастополя, яких зараз досить багато.

Натомість донецькі експерти, які моніторили видання Криму, зазначають: «порівняно з результатами попередніх моніторингів кримські ЗМІ у своїй більшості переорієнтовуються на принципи роботи російського інформаційного простору. Є побоювання, що вони з площини журналістики перейдуть до площини інструменту державної пропаганди».

Моніторинг дотримання професійних стандартів журналістики в регіональних ЗМІ

Середній бал дотримання журналістських стандартів у березні майже не змінився як у друкованих медіа – 3,85 бала, так і в електронних – 4,06 (4,02 та 4,36 у березні) бала відповідно з можливих шести. Професіоналізм журналістів Донецька було оцінено в 3,7 бала, Харкова – 4,11 бала, Криму – 3,87 бала, Сум – 3,76 бала, Львова – 3,41 бала. Журналісти Вінниці, чию майстерність у березні було оцінено експертами найвище (4,47 бала), у квітні знизили свій показник до 4,28 бала.

Загалом у квітні матеріали в друкованих та електронних медіа не відрізнялися від того рівня дотримання журналістських стандартів, який ми спостерігаємо вже більше двох років. Публікації відповідали стандарту достовірності (95% інформації ); точно вказували назви, імена, дати та події (відповідно 86% в друкованих медіа та 90% в онлайн), реагували по можливості оперативно (62% друк та 85% онлайн). При цьому рідше відокремлювали факти від коментарів (у 62% та 70% друк/онлайн відповідно), майже не дотримувалися балансу думок і точок зору (32% та 18% матеріалів збалансовані) й залишали багато питань із проблем, про які розповідали читачам. Розкривалися теми неповно, без відповідних пояснень, довідок та статистики (по 49% відповідно). 
 
 
 
 
 
 
«У квітні 2014 року журналісти провідних львівських ЗМІ більшою мірою зуміли відтворити політичну картину в Україні оперативно, достовірно, точно (більшість матеріалів була присвячена подіям, що відбуваються на сході країни, діям української влади та реакції міжнародної спільноти на українсько-російські відносини тощо), – зауважив експерт, професор, завідувач кафедри нових медій ЛНУ імені Івана Франка Борис Потятиник. – Повно, але не завжди зі збереженням стандарту балансу думок і точок зору, представлено внутрішню економіко-політичну картину Львова. Є деякі зауваги щодо дотримання журналістами стандарту “відокремлення фактів від коментарів” (значна кількість публікацій – емоційно забарвлена)».
 
 
Квітневий моніторинг свідчить, що незважаючи на прагнення країни до оновлення, заклики до люстрації, нову владу, регіональні ЗМІ здебільшого майже не змінили своєї редакційної політики, й під час передвиборчої кампанії постаралися заробити на кандидатах-невдахах через типову джинсову дезінформацію на своїх шпальтах.
 
 
Детальніше про ситуацію в регіонах можна дізнатися зі звітів експертів на сайті УОЦР.
 
 
УОЦР використовує методологію моніторингу, розроблену проектом «У-Медіа» «Інтерньюз Нетворк» спільно з Інститутом масової інформації та неурядовою організацією «Телекритика».
 
 
Стисло про методологію
 
 
Моніторинг проводиться один раз на місяць за рухомим графіком 1-3-2-4-й тиждень. Експертами здійснюється оцінка засобів масової інформації власних регіонів та перехресне оцінювання за ротаційним планом, що дає можливість об’єктивного підходу.
 
Критеріями для відбору засобів масової інформації були суспільно-політична значущість, що стосується інтересів та прав більшості громадян; наявність власного контенту; обсяг та склад читацької аудиторії; наклад видання або ж кількість відвідувань сайту.
 
Кінцева оцінка проводиться за усередненими показниками, розрахованими на базі зведених власної та перехресної оцінки кожного регіону за відповідний період.
 
Моніторинг дотримання журналістських стандартів здійснювався за шістьма критеріями: 1) баланс думок / точок зору; 2) оперативність; 3) достовірність (посилання на джерела); 4) відокремлення фактів від коментарів; 5) точність; 6) повнота представлення фактів /інформації з проблеми.
 
Критеріями для визначення матеріалів із ознаками замовності та цензури є такі чинники: 1) матеріал відстоює або просуває інтереси однієї сторони; 2) цілком або майже ідентичний матеріал опубліковано в інших ЗМІ; 3) експертами є особи, не компетентні коментувати подію або процес; 4) безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта; 5) матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта; 6) «протокольні» матеріали з заходів чиновників/політиків, у яких відсутня зрозуміла суспільно важлива новина.
 
Експертні групи сформовані з медіаекспертів, викладачів факультетів журналістики, соціологів та журналістів-практиків по три особи в кожній регіональній групі. Робота експертів координується партнерськими організаціями УОЦР: Львівським прес-клубом, Агенцією регіонального розвитку (Донецьк), Харківським прес-клубом, Сумським та Вінницьким прес-клубами. Інформацію про експертів можна отримати на сайті Українського освітнього центру реформ: http://cure.org.ua.
 
Моніторинг дотримання професійних стандартів регіональними друкованими та онлайн-медіа здійснюється громадською організацією «Український освітній центр реформ» за підтримки USAID, наданої через «Інтерньюз Нетворк». Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіаконтенту.
 
Для моніторингу було відібрано по 6 регіональних друкованих та два онлайн-медіа у Львівській, Донецькій, Харківській, Сумській, Вінницькій областях та АРК. До цих видань увійшли: 
• Вінниця: «РЕАЛ», «33-й канал», «РИА», «Місто», «Вінниччина», «Вінницька газета»; «Вінниця-інфо», «Май він»; 
• Донецьк: «Жизнь», «Донбасс», «Донецкие новости», «Вечерний Донецк», «Вечерняя Макеевка», «Панорама»; «Новости Донбасса», «Ура информ»; 
• Крим: «Голос Крыма», «Крымская правда», «Крымское время», «Первая Крымская», «Севастопольская газета», «Крымская газета»; «Комментарии: Крым», «Новый Севастополь»; 
• Львів: «Високий замок», «Експрес», «Львівська пошта», «Львівська газета», «Ратуша», «КП в Украине»; Zaxid.net, ZIK;
• Суми: «Данкор», «Сумщина», «Панорама», «Ваш шанс», «Вперед», «Білопільщина»; «Сумиінфо», Express; 
• Харків: «Время», «Слобідський край», «Главное», «Харьковские известия», «Вечерний Харьков», «Трибуна трудящих»; «Статус кво», «Объектив».
 
 
Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації УОЦР. Висновки й точки зору, висловлені в моніторингових звітах, можуть не збігатися з точкою зору USAID чи «Інтерньюз Нетворк».
 
 
Світлана Єременко, менеджер проекту з моніторингу регіональних ЗМІ Українського освітнього центру реформ
 
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
vecherka.donetsk.ua
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3011
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду