Регіональні телеканали піарили «своїх» нардепів та місцеву владу

Аналіз дотримання стандартів інформаційної журналістики та порушень, що можуть свідчити про наявність ознак замовності в новинах, які вийшли в ефірі дев'яти телекомпаній Дніпропетровської (11-й канал, 9-й канал, 34-й канал), Львіської (ZIK, НТА), Миколаївської (МАРТ, НІС) та Чернівецької областей (ТВА, «Чернівецький промінь»). Окрім того, новини телекомпаній аналізувалися на предмет наявності елементів проросійської пропаганди, а також тональності новин із ознаками замовності.

Моніторинг дотримання професійних стандартів у роботі інформаційних служб українських регіональних телеканалів здійснює громадська організація «Детектор медіа» за підтримки «Інтерньюз Нетворк». Методологія тут і тут.

До травневого моніторингу було включено 284 сюжети, що вийшли в зазначений період в ефірі дев'яти регіональних мовників. Зауважимо, не всі канали виходили з новинами повний тиждень, а миколаївський НІС — тільки 11 травня.

Відзначення Дня пам’яті та примирення і Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні суттєво позначилося на тематиці регіональних теленовин. Поряд із очікуваною найбільшою кількістю сюжетів про життя місцевої громади (18 %), на друге місце вийшли новини політичні — 14 %. Очевидно, два вихідних із п’яти моніторингових днів змусили телевізійників заповнювати безтем’я новинами про культурні події — їх 13,7 %. Ледь поступається за кількістю присвячених сюжетів тема АТО в усіх її аспектах — 12,7 %. На п’ятому місці — новини про соціальну сферу та кримінал, відповідно 10 % та 9,5 %.

Менше 1 % в новинах обласних телеканалів припадає на сюжети про корупцію та іноземні події. Другу знизу сходинку тематичного рейтингу посіли новини про діяльність органів місцевого самоврядування. По 3–5 % проаналізованого контенту стосується новин про економіку, зовнішню політику, освіту й науку та спорт.

Дев’яте травня канали висвітлювали або в совково-звітному ключі, або зосередилися на сутичках та конфліктах між носіями національно-патріотичної ідеології та проросійськи налаштованими активістами й політичними силами. Отож, політичні новини мали кримінальну складову й навпаки.

Свідомих маніпуляцій, які свідчили би про відверте підігравання кремлівському пропагандистському дискурсу, в новинах регіональних мовників не зафіксовано. Утім, помічено сюжет, який викликає певні підозри. Так, максимально зосереджений на місцевих новинах миколаївський МАРТ раптом видав абсолютно не релевантне для жителів регіону повідомлення про «стремление к созданию более тесных отношений между Соединёнными Штатами и Россией». В матеріалі немає коментарів із боку українських фахівців, зате є досить розлога викладка позиції російського зовнішньополітичного відомства Сергія Лаврова.

Що ж до новин із ознаками замовності, то їх монітори нарахували 45, що становить 16 % проаналізованого контенту. Сім із них опосередковано слугували просуванню на ринки товарів і послуг або покращенню іміджу комерційних структур. Решта ж джинси була політичною, з вираженою тональністю на користь політичних сил, органів влади, окремих чиновників, або ж була спрямованою проти них.

Так, у 17 умовно замовних сюжетах, частину з яких виконано у протокольно-паркетному стилі, в позитивному світлі поставали місцеві посадовці — мери міст, голови ОДА, облрад і структур районного рівня, у п’яти матеріалах місцеву владу лаяли, як-от Андрія Садового та міських голів Миколаєва й Чернівців Олександра Сенкевича та Олексія Каспрука.

Стосовно новин із вираженою негативною тональністю щодо політичних партій, то абсолютним лідером за кількістю таких сюжетів став «Опозиційний блок»: зафіксовано п'ять негативно тонованих сюжетів про політичну силу та її окремих представників у чернівецьких новинах. Натомість помітні симпатії місцевих новинарів до «Народного фронту» й нардепів від партії, піару яких вони посприяли. Промайнув у сюжеті з ознаками замовності й «квотний» міністр «Народного фронту» Ігор Жданов.

У Львові ж преференції мали свободівці: медійні особи й нардепи від партії фігурували в новинах із розлогими коментарями, критикуючи Андрія Садового та міністра освіти Лілію Гриневич. У «партійній географії» можна зазначити й позитивну тональність у новинах до нардепів від БПП та Олега Ляшка у Дніпрі, і, звісно, Ріната Ахметова, один із каналів якого де-факто є його власністю.

Загалом позитивно тонованих новин було в 3,5 разів більше, аніж повідомлень із негативною тональністю щодо фігурантів матеріалів, віднесених експертами до джинсових.

Найбільшу кількість новин із ознаками замовності — по 50 % — зафіксовано в новинах «Чернівецького променя» і миколаївського НІСу — два сюжети з чотирьох, випущених в ефір. Найменше джинси помічено в новинах дніпровського 34-го каналу — 4 % та львівського каналу ZIK — 7 %. Абсолютно чистими від джинси не були новини жодного з каналів, включених до моніторингу.

Експерти зауважили посередній рівень підготовки новин: середній показник дотримання стандартів інформаційної журналістики у проаналізованому контенті становить 4,02 бала із шести можливих. П’ятибальну позначку подолав тільки львівський 9-й канал, а три канали не дотягли навіть до трієчки. Разом із тим якість випущеного в ефір контенту різко стрибала навіть у межах окремих каналів: при загалом скромних усереднених показниках, четверта частина проаналізованих новин відповідала усім фаховим критеріям.

Як засвідчив моніторинг, найбільше проблем у регіональних телевізійників викликає необхідність постачати глядачам вичерпну інформацію про події, тому середньозважений показник стандарту повноти інформації становить лише 0,52 бала. Приблизно на цьому ж рівні забезпечено й відокремлення фактів від коментарів — телевізійники з регіональних каналів спромоглися уникнути оцінних суджень, підміни понять і невиправданих узагальнень у 44 % новин.

І лише близько двох третин проаналізованого контенту були збалансованими — у 63 % матеріалів журналісти таки дали можливість висловити свою думку різним сторонам конфлікту чи учасникам висвітлюваної ситуації.

ДОТРИМАННЯ СТАНДАРТІВ І ТЕМАТИКА НОВИН

ДНІПРО. 11-й канал, 9-й канал, 34-й канал

Рівень дотримання стандартів у випусках новин трьох комерційних каналів Дніпра можна вважати вищим від середнього: 11-й канал — 4,8 бала, 9-й канал — 5,03 і 34-й канал — 4,91 бала із шести можливих.

Що стосується 11-го каналу, то його випуски новин вирізняються досить збалансованим тематичним наповненням. Протягом тижня в новинах вийшло вісім сюжетів на політичну тему, проте більшість із них стосувалася бурхливих подій 9 травня, які водночас можна віднести й до кримінальної тематики й діяльніості правоохоронних органів. Суто кримінальних сюжетів було лише два. Водночас, в ефір каналу вийшло п'ять сюжетів на тему культури, чотири — на тему АТО та п'ять — про життя місцевої громади. Протягом тижня канал не торкався тем корупції та економіки, а питання зовнішньої політики було пов’язано лише з наданням безвізового режиму для України.

Стосовно ж стандартів інформаційної журналістики, дотримання яких оцінено на 4,8 бала, то найчастіше порушувалися відокремлення фактів від коментарів — 0,46 бала, повнота поданих фактів — 0,66 та баланс думок — 0,71. Найбільше зауважень експертів викликали зловживання оцінними судженнями, особливо в сюжетах про події 9 травня. Наприклад, кореспонденти використовували оцінний іменник «тітушки» в сюжеті від 10 травня «Через вчорашнє побиття атовців “тітушками”…»

А в сюжеті за той самий день «9 травня у Дніпрі запам'ятається побоїщем біля монументу Слави» журналіст зловживає й оцінними судженнями, й узагальненнями: «Невідомі вибігли з рядів мирної ходи і накинулися на активістів. А тактичні рукавички вони понадівали, мабуть, через прохолодну погоду». Або: «На перший погляд все як завжди, забагато лишень політичної символіки, яку певні партії тулили скрізь де можливо: і на великих стягах, і на маленьких прапорцях, повітряних кульках та стрічках». Ведуча в підводці до цього сюжету також вдавалася до узагальнень та оцінних суджень: «Вчора через червоні прапори, помаранчево-чорні стрічки та недоречну символіку політичних партій зчепилися ветерани АТО з одного боку, і «тітушки» з іншого. Більше того, останніх підтримували і поліцейські, які від душі попрацювали кулаками та кийками».

Описуючи заворушення в сюжеті «Точна кількість постраждалих від вчорашнього безладу ще невідома» (10 травня), журналіст відверто нав’язує власну думку щодо подій та розставляє акценти: «Ось тут агресивні молодики у одній лінії з людьми у спецформі, так би мовити, відсувають атовців. А ту вже чітко видно, чиїм командам сміливі молодики підкорюються».

У сюжеті за 11 травня «Кабінет міністрів України вимагає», що продовжив тему подій 9 травня, також неодноразово порушено цей стандарт. Ми чуємо: «тітушня», «сезон полювання за “тітушками” відкрито» тощо.

Прикладом відсутності балансу думок є сюжет «Семеро затриманих, один арештований» за 12 травня. Особливо помітною відсутність різних поглядів є на тлі сюжетів інших телеканалів. Розповідаючи про затриманих після заворушень 9 травня, журналісти, на відміну від колег із іншого каналу, не дають їхніх позицій або коментарів адвокатів.

Зауваження щодо повноти інформації викликає сюжет за 12 травня «Протистояння з ветеранськими організаціями розпочато», який розповідає про взаємини міськради з цими ГО після подій 9 травня: тут не забезпечено ані балансу, ані повноти інформації. В сюжеті відсутній бекґраунд, є посилання лише на «офіційні повідомлення від прес-служби міської ради» про відсутність звітів за витрачені кошти та звернень про надання приміщень для ветеранських організацій.

У новинах 34-го каналу найчастіше траплялися сюжети про соціальну сфера та вимушених переселенців (п'ять сюжетів) та АТО (три сюжетів). Припускаємо, така тематика зумовлена тим, що канал контролюють структури Ріната Ахметова. Натомість приділено мало уваги освіті, культурі, відсутні сюжети на тему місцевого самоврядування та децентралізації; не висвітлювали журналісти й проблем корупції. На тему зовнішньої політики було тільки два сюжети.

У новинах каналу відсутня російська пропаганда, та меседжі кремлівського дискурсу, натомість помітна сильна проурядова складова — канал підтримує дії уряду, наприклад, наміри підняти пенсії тощо.

Рівень дотримання фахових стандартів журналістики в новинах 34-го становить 4,91 бала. Тут у новинах найбільше порушено критерії повноти інформації — 0,70 бала, балансу думок — 0,74 та достовірності — 0,78. Натомість журналісти стовідсотково дотримувалися стандарту точності. А стандарт оперативності порушено лише в трьох випадках (0,87 бала). Наприклад, у сюжеті «Прожитковий мінімум та пенсія», який вийшов в ефір 11 травня, йдеться про підняття пенсій, яке відбулося ще 1 травня, при цьому сюжет не містить нової чи специфічної місцевої інформації.

Досить часто журналісти каналу нехтують вимогою посилатися в новинах на джерело інформації. Наприклад, у сюжеті «Смертельне застілля» (10 травня) історію по вбивство чоловіка співмешканкою розповідають без жодних посилань на джерело інформації. Таке ж бачимо і в «кримінальному» сюжеті «Криваве застілля» за 11 травня — більшість інформації про подію з деталями подають без жодних посилань на джерела. А в сюжеті «М'ясні цінники» (10 травня) єдине посилання — «експерти кажуть».

У новинах 9-го каналу експерти зауважили значну частку сюжетів на теми життя місцевої громади, соціальної сфери на місцевому рівні та інфраструктури (вісім сюжетів), а також теми АТО, життя в умовах війни (шість сюжетів). Також чимало сюжетів (шість) було присвячено кримінальній тематиці, роботі правоохоронних органів. Узагалі не було новин на теми спорту, місцевого самоврядування, корупції, економіки та фінансів, тарифів. Лише по одному сюжету вийшло на теми освіти, іноземних новин, зовнішньої політики.

Дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах телеканалу експерти оцінили досить високо — 5,03 бала. Питання здебільшого виникали стосовно забезпечення в новинах відокремлення фактів від коментарів — 0,70 бала та повноти інформації — 0,79.Ще за трьома стандартами, окрім точності, новини телеканалу отримали середній бал 0,85.

Щодо наявності оцінних суджень у новинах, власних висновків журналістів, то їх експерти побачили у третині новин, а у випуску за 9 травня цей стандарт було порушено в п’яти сюжетах із шести. Так, у сюжеті «Свято пам'яті і примирення» журналіст стверджує, що люди «прямували колоною далі у доброму гуморі» та ще й «під пильним наглядом правоохоронців». Так само в сюжеті «Із патрульних в офіціанти» журналіст повідомляє глядачам свої висновки, що «акція сподобалась», а в сюжеті «Напередодні травневих свят» узагальнює, що танці «для будь-якого танцівника — це більше ніж просто рухи».

Наступного дня, 10 травня, журналісти в сюжеті «9 травня у Дніпрі стало днем…» прямо вказують на те, хто винен: «... причому саме до правоохоронців у цій історії найбільше запитань і недовіри». У деяких сюжетах журналісти вживали словесні конструкції, які емоційно підсилювали, загострювали увагу глядача, наприклад, «цікава історія» (сюжет за 9 травня «Вандалізм»), «важливе зауваження» (сюжет за 9 травня «Напередодні травневих свят»), «не менш важливий висновок» (сюжет за 8 травня «Модернізація або смерть»).

Кілька разів у сюжетах журналісти для характеристики певних героїв вжито слово «молодик», яке мало негативне забарвлення для означення підозрілих, а інколи й агресивних людей спортивної статури. Наприклад, у сюжеті за 11 травня «Події у Дніпрі 9 травня» ведуча каже: «За словами правоохоронців, на сьогодні затримали сімох молодиків. Інших винуватців заворушень під час святкування 9 травня вже шукають». Так само в сюжеті «Свято пам'яті і примирення» від 9 травня журналіст каже: «Молодики в цивільному, спецпризначенці, люди в комуфляжі та правоохоронці, які спостерігали за подіями».

У п'яти з 33 сюжетів було порушено стандарт достовірності. Як-от у сюжеті за 10 травня «9 травня у Дніпрі стало днем», в якому ведуча заявила: «Лунають, утім, інші голоси про те, що зміна керівників покращення не означає». З подальшого тексту так і не зрозуміло, чиї це голоси і коли вони лунали.

Стандарт оперативність також було порушено п'ять разів. Наприклад, сюжет «Напередодні травневих свят» про святкування Дня танцю вийшов в ефір 9 травня, однак це святкування відбулося ще 29 квітня (http://dniprograd.org/2017/04/27/u-dnipri-proyde-mizhnarodniy-den-tantsyu_56207). Лише 10 травня журналісти показали в ефірі сюжет, який також є джинсою на користь нардепа Максима Курячого, «У Чечелівському районі Дніпра…» про відкриття спортивних майданчиків, хоча сама подія була ще 5 травня.

Порушення балансу думок експерти помітили також у п’яти сюжетах. Прикладом порушення цього стандарту є сюжет «Біля дніпровського цирку міський голова…» за 9 травня, де відкриття нової зупинки міського транспорту коментує лише Борис Філатов.

ЛЬВІВ. ZIK, НТА

Відповідність новин львівських телеканалів стандартам інформаційної журналістики експерти оцінили на 2,32 бала із шести можливих у каналу ZIK, дещо краща оцінка в каналу НТА — 2,86 бала.

Абсолютна більшість новин власного виробництва обох телекомпаній стосуються подій, що відбувались у Львові або мають до нього безпосереднє відношення. Обидва канали приділили велику увагу подіям, пов’язаним із Днем пам’яті 8 травня у Львові, святкуванню Дня міста та кримінальним випадкам. Загалом, найбільше сюжетів обох телекомпаній — фактично кожен четвертий — пов’язано з життям місцевих громад, соціальною сферою на місцевому рівні, місцевою інфраструктурою. Експерти віднесли до цієї категорії одинадцять із 41 сюжету ZIKу та чотирнадцять із 58 сюжетів НТА.

ZIK приділяв більше уваги економічним питанням — чотири сюжети проти двох у НТА. Натомість НТА значно більше висвітлював діяльність правоохоронців — дев’ять сюжетів проти п’яти у ZIK, події культурного життя — сім проти чотирьох, соціальні проблеми — вісім у НТА проти трьох у ZIK.

При цьому якість роботи журналістів обох каналів майже не відрізняються. Тож оцінки моніторів за дотримання фахових стандартів невисокі.

Наприклад, найнижчими для каналу ZIK є показники оперативності, відокремлення фактів від коментарів і точності в новинах — лише по чотирнадцять із 41 сюжету (0,34 бала) відповідають цим критеріям. Кращими є показники балансу думок — 20 сюжетів (0,49 бала) та достовірності — 26 сюжетів (0,63). Але недотримання в більшості сюжетів ключових стандартів призвело до низького показника повноти поданих фактів — лише шість сюжетів (15 % ) відповідають цьому критерію.

Інколи із сюжету взагалі не зрозуміло, чи є подія, про яку йдеться, новиною, в чому вона полягає й чому глядач повинен про неї знати. Такі запитання, наприклад, викликав сюжет «Сусідські війни» (ZIK, 8 травня), який де-факто зводиться до висвітлення побутового конфлікту двох львівських родин через вигрібну яму. Формально в сюжеті присутні стандарти балансу думок, достовірності, елементи розслідування, є дані дійових осіб. Але відсутня суспільно-важлива новина, дія може відбуватись у будь-який час і в будь-якому куточку України.

Інша крайність у роботі журналістів ZIK — деякі сюжети, в яких є новина, однак порушено чи не всі стандарти її подачі. Прикладом є сюжет «Лікар-хабарник» (ZIK, 10 травня):

«Кор.: П'ятсот зелених за працевлаштування. На хабарі упіймали головного лікаря Жовківської районної лікарні. За цю суму він обіцяв узяти на роботу нову медсестру. На гарячому чоловіка затримали правоохоронці у його службовому кабінеті. Тепер лікареві загрожує десять років позбавлення волі».

У сюжеті не дотримано балансу думок і точності: журналіст не може знати, хто і що «обіцяв» і що «загрожує» затриманому, адже з сюжету невідомо, чи внесено випадок до ЄРДР, відсутня дата події, джерело інформації, факти не відділено від коментарів журналіста.

Загалом, журналісти телеканалу ZIK досить вільно поводяться з інформацією, виступаючи в ролі експертів, замість давати глядачеві можливість почути думку компетентного фахівця.

Наприклад, у сюжеті про конфлікти львівських митців із владою щодо приміщень, у яких розташовано їхні майстерні, журналіст не просто дозволяє собі висловлювання, які вводять глядача в оману, а й займає позицію однієї зі сторін конфлікту (ZIK, 10 травня).

«Наталія Пиртик, кор.: Ось це приміщення належить львівській міській раді. (Насправді приміщення — власність львівської громади, влада — лише розпорядник — авт.) Ще три місяці тому тут була творча майстерня одного із місцевих скульпторів. Проте міська влада незаконно виселила його з приміщення. (Законність дій може встановлювати лише суд — авт).(…).

Кор.: Це тут Орест Яворський виготовив зі сталі пам’ятник у вигляді Савур могили для загиблого учасника АТО. Більш як 20 років він ліпив тут свої вироби і чесно сплачував орендну плату за напівзруйноване приміщення, без елементарних умов для роботи. (…)

Кор.: Та чоловік вирішив не здаватися. І вже розпочав справжню війну з міською радою. Новий замок вирвав і встановив свій. (…)

Кор.: Аби такого уникнути мерія повинна присилати митцям попередження про закінчення терміну оренди. Однак ані художник Микита, ані скульптор Яворський таких листів не отримали. Відтак вони мають право працювати у цих приміщеннях».

Показники дотримання професійних стандартів у роботі журналістів телеканалу НТА, на думку експертів, дещо кращі, але не перевищують середніх значень — 2,86 бала з шести можливих. Найбільш проблемними для журналістів каналу є забезпечення повноти інформації й відокремлення фактів від коментарів (0,33 бала) та дотримання балансу точок зору (0,38 бала). Дещо вищі від середнього рівня інші показники: дотримання принципу достовірності оцінено в 0,55 бала, точності — 0,57 бала, оперативності — 0,71 бала.

Особливість новинного ефіру телеканалу НТА, яка вплинула на його показники, — це наявність у випуску новин розлогих інтерв’ю із запрошеними спікерами, які коментують до трьох подій цього дня. Хронометраж інтерв’ю — від семи до тринадцяти хвилин —  значно впливає на темп новин, а їхня кількість — до трьох на випуск новин — на показники об’єктивності.

Інша особливість телеканалу — ознаки політичної ангажованності в інформаційній політиці. Експерти вбачають їх у тому, що протягом тижня три члени політичної партії «Свобода» — Любомир Мельничук, Руслан Кошулинський та Ірина Фаріон — були гостями розмовної студії випуску новин «Правда наживо».

Другий прояв однобокості — висвітлення проблеми сміття, актуальної для Львова. Більшість таких сюжетів спрямовані на те, щоб емоційно вплинути на глядача, негативно оцінивши дії або бездіяльність міської влади, навіть якщо для цього треба маніпулювати цифрами та оцінними судженнями на кшталт «медики наголошують», «екологи б’ють на сполох».

Наприклад, у сюжеті «Львівське сміття» (НТА, 8 травня) повідомляється:

«Христина Лебідь, ведуча: А поки баталії з сміттєвим меморандумом в області продовжуються. Львів і далі потопає у нечистотах. До Дня народження місто таки не прибрали. Більшість контейнерних майданчиків досі залишаються переповненими. А це близько півтисячі. У кількох районах сміття не вивозили вже кілька місяців. Нагадаю, медики наголошують, такий стан справ може призвести до спалаху інфекційних захворювань».

У сюжеті порушено стандарти дотримання балансу думок, посилання на джерела інформації, відокремлення фактів від коментарів, точності й повноти наданої інформації.

Наступного дня глядачеві надають нову порцію емоцій — «34 % майданчиків переповнені» (НТА, 9 травня):

«Христина Лебідь, ведуча: А другий день травневих свят Львів зустрічає з переповненими смітниками. У мерії кажуть — непотріб досі не вивезли з майже 1500  контейнерів, а це третина від усіх майданчиків в місті. Найбільше відходів у Шевченківському районі близько півтори сотні.(…).

Екологи ж б'ють на сполох. Адже із настанням потепління гори непотребу можуть призвести до спалаху інфекційних хвороб та антисанітарії(…)».

На думку експертів, у сюжеті також порушено стандарти дотримання балансу думок, посилання на джерела інформації, відокремлення фактів від коментарів, точності й повноти наданої інформації. Автори сюжетів за допомогою маніпуляцій надають суб’єктивним висловам журналіста, які мають на меті загострити сприйняття події, значення істини в останній інстанції.

Щоби не знижувати градусу емоцій, до сміття «прив’язується» будь-яка надзвичайна подія, як наприклад в сюжеті «У Львові горіло сміття» (НТА, 10 травня):

«Мальва Вовк, ведуча: А тим часом поки Львів тоне у горах побутових відходів, міські смітники ще й горять. Зокрема вчора о 20:30 на вулиці Пілотів, що на Левандівці, зайнявся непотріб у контейнерах поблизу одного із підприємств. Очевидці одразу викликали на місце пожежників. Ті оперативно загасили полум'я. Майно заводу, на території якого і сталася пожежа, не згоріло(…)».

Тобто спочатку повідомляється, що смітник міський, а потім з’ясовується, що подія відбулася на території заводу.

Єдиний раз за тиждень міська влада отримала можливість прокоментувати в ефірі телеканалу НТА події, пов’язані з вивезенням сміття, в середини тижня в сюжеті «Чотири вантажівки львівського сміттям затримали на Волині» (НТА, 10 травня).

Як не дивно, саме в цьому — єдиному сюжеті за тиждень про сміттєву проблему — балансу думок дотримано. Міському голові Львова в ньому опонує чиновник ОДА.

Експерти зазначають, що в роботі журналістів телеканалу НТА невиправдано багато випадків, коли автори сюжетів не відокремлюють фактів від коментарів авторів, сюжети новин містять оцінні судження кореспондентів, ідентичні висловлюванням спікерів або переказом їхніх слів, без надання альтернативної думки. Тож новини набувають неналежного емоційного забарвлення, як-от у сюжеті «Залишила дитину, немов багаж» (НТА, 11 травня):

«Христина Лебідь, ведуча: Залишили дитину, як багаж. 30-ти річна горе-матір на автовокзалі у Червонограді поклала своє тижневе немовля у камеру схову і пішла геть. Згодом працівниця автовокзалу почула із комірки дитячий плач, коли відчинила камеру — побачила там дитину, яка лежала у звичайній господарській сумці. За три години горе-мати повернулася на місце, там на неї вже чекала поліція. Новонароджену дівчинку оглянули медики — вона у задовільному стані. Сама ж матір-зозуля написала пояснення у поліції, мовляв їй не було з ким залишити дитину, тому і поклала її у камеру схову. За цим фактом відкрито кримінальне провадження, яке передбачає позбавлення волі до 3 років. Зазначимо, у жінки ще є двоє дітей, вони в той час були з бабусею, а от про немовля родичі не знали(…)».

МИКОЛАЇВ, МАРТ, НІС

Дотримання журналістських стандартів на телеканалі НІС проаналізовано тільки на матеріалі новин за 11 травня — це єдиний випуск із чотирьох сюжетів, який вийшов протягом тижня. Отриманий показник — 2,75 бала із шести можливих. Показники каналу МАРТ значно вищі — 4,19 бала.

Щодо тематичного розподілу проаналізованих матеріалів, то всі новини каналу НІС можна віднести до політичних, позаяк вони стосуються різних аспектів відзначення 9 травня та посадових осіб місцевого самоврядування.

У новинах телеканалу МАРТ найбільше уваги приділялося темі політики (дається взнаки День перемоги) — дванадцять сюжетів, різним аспектам життя місцевої громади присвячено три сюжети, реформам — два, культурі — два, по одному сюжету припало на теми АТО, події за кордоном та міжнародну політиці, економіку та кримінал.

У розрізі ж дотримання каналами фахових стандартів найвищі бали за відповідність новин їхнім вимогам канал МАРТ отримав за оцінними критеріями відокремлення фактів від коментарів — 0,89 бала та достовірності — 0,93. Найнижчі — за повноту поданих фактів — 0,37 бала.

У каналу НІС найвищі досягнення — по 0,75 бала за стандартами достовірності й точності новин, натомість за відокремлення фактів від коментарів — усього 0,25 бала. А за оперативність — нуль, позаяк усі сюжети, що вийшли 11 травня, виствітлювали події 9-го.

Із прикладом дуже довільного тлумачення побаченого журналістами маємо справу в сюжеті телеканалу НІС «Сутички у Миколаєві на День Перемоги»:

«Кор.: Робота для поліції для та Нацгвардії знайшлася ще до офіційного початку урочистостей. На перетині Соборної та Адміральської на колону воїнів-інтернаціоналістів напали радикально налаштовані громадяни».

У відеорядібачимо хлопців, одягнутих в однакові футболки із символікою, що свідчить про їхню приналежність до певного політичного руху. Журналіст їх характеризував як «радикально налаштовані громадяни».

Або ж далі:

«Кор.: Попри усі сутички, бійки та образи до серйозних наслідків, на щастя, справа не дійшла. Не завдяки вихованості та терпимості учасників масових заходів на Соборній цього дня, а більшою мірою зусиллями правоохоронців, котрі намагалися запобігти конфліктам та розбороняли прибічників протилежних ідеологій».

Якщо «сутички, бійки та образи», а також госпіталізовані учасники акції — це дрібниці, то що журналісти каналу вважають серйозними наслідками?

Натомість на телеканалі МАРТ у сюжеті «У Миколаєві пройшла акція “Безсмертний полк”» журналіст так описує події:

«Дмитро Тьосов, журналіст: Дві колони стоять одна навпроти другої. Одна з чорно-червоними та синьо-жовтими прапорами, інша — без символіки, лише зі світлинами радянської армії. Так починалася акція в Миколаєві «Безсмерний полк». Після нетривалих суперечок головною вулицею міста пішли дві колони, яких розділяв кордон поліції. Кожна зі своїми гаслами. Кордон між колонами тримали бійці батальйону “Святий Миколай” та поліцейські. За ситуацією зі сторони слідкували й члени “Національного корпусу”. Всі провокації правоохоронці зупиняли одразу й дуже швидко. Літнього чоловіка з явним запахом алкоголю відтиснули від колони й розбиратися з ним залишилися правоохоронці. А дві колони дійшли до пам'ятника героям Альшанцям, де учасників акції “Безсмертний полк” пропустили до меморіалу покласти квіти. Не обійшлося без імпровізованого мітингу. По завершенні акції всі учасники розійшлися без бійок. Хоча без словесних образ з обох боків і не обійшлося».

Як бачимо, журналісти двох каналів по-різному висвітлили події і зробили різні акценти.

Підбиваючи підсумки, журналіст телеканалу НІС робить такі висновки: «На жаль, змушені констатувати сумний факт — в прагненні будь-що довести свою правоту та нав'язати своє бачення того, яким має бути це свято та як і кому його відзначати учасники масових заходів на вулиці Соборній почасти геть забували про головних героїв — тих, хто воював аби на рідній землі панував спокій».

Ось іще пряма мова журналіста в сюжеті про 9 травня, в якому йдеться про влаштований для ветеранів та учасників мітингу гастрофестиваль за будинком міської ради на каналі НІС:

«Кор.: Недолуге наметове містечко викликало жваве обговорення в соціальних мережах, зокрема,дорікали за перспективу продажу пива. На це команда мера запевнила — алкоголю на фестивалі не буде. Уже зранку 7 травня стало зрозуміло, що це далеко не так. Політтехнолог Олександр Нойнетць у “Фейсбуці” виклав фотографію, де позує з бокалом пінного на фоні міськвиконкому. І понеслася. Пиво лилося рікою. Фотозвіти подекуди жартівливі, але здебільшого обурені з'являлися на сторінках у “Фейсбуці” десятками…»

Щодо стосується стандарту балансу думок, то його дотримано в половині проаналізованих новин каналу НІС — 0,5 бала та в 65 % каналу МАРТ. Повноту поданих фактів на каналі НІС забезпечено у двох із чотирьох новин, на каналі МАРТ — у 37 % контенту.

Журналісти обох каналів, висвітлюючи тему 9 травня, не намагалися пояснити глядачам ані історії «Безсмертного полку», ані причини конфліктів.

ЧЕРНІВЦІ. ТВА, «Чернівецький промінь»

Монітори оцінили дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах каналу ТВА на 4,61 бала із шести можливих, у каналу «Чернівецький промінь» цей показник становить 4,77 бала.

Експерти проаналізували 41 сюжет, що вийшов у новинах каналу ТВА, й зауважили їхнє тематичне різноманіття. Топ-темою стало висвітлення різних аспектів відзначення Дня перемоги та Дня пам’яті і примирення. У вузькому тематичному розподілі співвідношення сюжетів було таким: десять матеріалів — про АТО в усіх його аспектах, у кожному випуску автори показували сюжети на культурну тематику (8) та про спорт (7), шість сюжетів присвятили життю місцевої громади. Із чотирьох таких матеріалів, що стосувалися політичних сил, три були присвячені «Опозиційному блоку». При цьому за п'ять моніторингових днів в ефірі не звучало інформації від поліції та надзвичайників про кримінал або пожежі.

Що ж стосується дотримання фахових стандартів, то найбільше порушень зафіксовано за критерієм повноти інформації (0,51 бала). Зазвичай автори сюжетів обходилися загальними фразами, не деталізуючи відомостей. Деякі матеріали відверто потребували дозйомки в іншій локації для повного розкриття теми. Так, у сюжеті за 8 травня «Дві війни — дві великі рани» про покладання квітів до пам'ятника воякам Буковинського куреня з нагоди Дня пам’яті та примирення автор не вказав, хто був організатором анонсованої акції на одній із площ міста. У сюжеті за 8 травня «Як із хаосу зробити порядок» про мистецькі спонуки до цивілізованого поводження зі сміттям журналіст стверджує: «Цю інсталяцію вже побачили туристи та гості міста. І вони, каже Наталія Богомаз, в захваті».

До того ж новини каналурідко мають бекґраунд, який би забезпечував вичерпність інформування глядача.

Невисокі показники й за стандартом відокремлення фактів від коментарів: у двох третинах новин зафіксовано оцінні судження з уст журналістів. Наприклад, у сюжеті за 9 травня «Чернівецькі активісти повсюди вишукують зразки військового одягу» автор порушив вимоги стандарту двічі:

«Кор.: Аби ніколи не забувати, що Друга світова війна — один із найкровопролитніших збройних конфліктів сучасного світу, ентузіасти збирають, оберігають та щонайменше один раз у рік виставляють у школі експозицію, яка в основному складається з військової форми (…).

Кор.: На жаль, експозиція не має постійного виставкового залу, утім, раз у рік актова зала школи перетворюється на скарбницю військової атрибутики».

Що стосується порушення стандарту балансу думок (0,78), то він насамперед стосується сюжетів, у яких фігурувала партія «Опозиційний блок», — «Як піаряться на перемозі та хто маніпулює ветеранами» (10 травня), «Активісти, волонтери та учасники АТО зібралися учора на Центральній площі Чернівців, аби висловити своє обурення побиттям військовослужбовців у Дніпрі» (11 травня), «У поліції прокоментували конфлікт у Чернівцях» (12 травня). Представникам політичної сили, представленої виключно в негативному контексті, можливості висловити свою думку не надали.

Або ж як у сюжеті за 11 травня «Українські націоналісти чи рука Кремля?» автор розповідає про акт вандалізму — появу свастик на меморіальному комплексі на місці єврейського гетто. При цьому дали слово тільки постраждалій стороні, без коментарів поліції або СБУ. Немає й коментарів представників радикальних рухів міста.

«Кор.: А у соцмережах ці акти вандалізму вже пов’язали із українськими націоналістами.

Михайло Крайс, представник єврейської громади Чернівців: Ну, по-перше, я скажу так. В Україні практично немає сьогодні організацій нацистського толку, але є далекі від думки, що ось цю сьогоднішню нічну акцію провели якраз люди, які дотичні до українських національних будь-яких, навіть ультраправих, рухів. Чому? Тому що, навіть, ці люди сьогодні в Україні сприймають нацистську німецьку символіку тотожною до російської георгіївської стрічки. Так? Тому вони не будуть залишати саме такі.

Кор.: Ба більше, каже Михайло Крайс, справа можливо не обійшлася і без політики. Або ж це була спроба розхитати ситуацію у місці.

Михайло Крайс: На мою особисту думку, без умовно, радше свідомо і не безкоштовно організатори цього дійства працювали по наказу і по, значить, замовленню нашого сусіда».

Новини каналу «Чернівецький промінь» моніторингового тижня виходили тільки в період із 10 по 12 травня, тож проаналізовано 22 сюжети.За тематикою вони розподілилися так: сім — новини культури, по чотири матеріали присвячено життю місцевої громади та функціонуванню соціальної сфери, три — про АТО, по одному припало на висвітлення діяльності місцевого самоврядування і політики, дві новини стосувалися спорту.

Що ж до якості запропонованих глядачеві новин, то монітори зауважили суттєві порушення стандарту повноти інформації — показник за критерієм становить 0,64 бала. Журналісти каналу здебільшого не заглиблювалися в подробиці й важливі деталі. Наприклад, у сюжеті за 11 травня «Відсьогодні працівники держустанови Буковини перебуватимуть під захистом держави». Журналіст каже: «Так стверджують голови відповідної профспілки облдержадміністрації та облради, які нині підписали меморандум про співпрацю». Утім, суті й положень підписаного меморандуму не пояснюють.

Зауваження стосовно порушення стандарту балансу думок і поглядів стосуються 27 % новин, у яких одній зі сторін конфлікту чи проблемної ситуації можливість висловити власну позицію не надається. Наприклад, у сюжеті за 10 травня «Жителі Садгори роками не лише терплять незручності» про проблеми з транспортним сполученням відсутня позиція міського голови й перевізника, інформацію подано однобічно, з позиції місцевих мешканців.

Фактично дві третини новин каналу містять оцінні судження журналістів та зловживання прикметниками — показник за стандартом відокремлення фактів від коментарів становить 0,64 бала. Наприклад, у сюжеті за 10 травня «Свято зі сльозами на очах» журналіст каже, що «доїхати до вулиці Стефаника у Садгорі на громадському транспорті — непросте завдання» тощо.

НОВИНИ З ОЗНАКАМИ ЗАМОВНОСТІ ТА ЇХНЯ ТОНАЛЬНІСТЬ

ДНІПРО, 11-й канал, 34-й канал, 9-й канал

Ознаки замовності експерти побачили в новинах усіх трьох дніпровських каналів, включених до моніторингу. Кількість таких сюжетів становить: в 11-го каналу — 17 %, у 9-го каналу — 9 %, а в 34-го каналу — 4 %.

В 11-го каналу, де рівень джинси найвищий, виявлено шість сюжетів із ознаками замовності з 35 оцінених, із яких п'ять мають політичну складову, а один — комерційну. Скидається на те, що основні замовники ймовірної джинси на каналі — народні депутати, позаяк матеріали мають стосовно них виражене позитивне тонування.

Наприклад, сюжет «Три сучасні універсальні спортивні майданчики» (10 травня) є замовним матеріалом на користь народного депутата від БПП «Солідарність» Максима Курячого. Ознаки замовності тут навіть не приховують: «Три сучасні універсальні спортивні майданчики для занять футболом, баскетболом і волейболом були збудовані, відремонтовані та відкриті за підтримки народного депутата України Максима Курячого».

Цього дня вийшов іще один замовний сюжет: «6 травня у Марганці пройшов Міжнародний кінофестиваль». Журналісти не лише розповідають, що «відбулось справжнє культурне свято за підтримки народного депутата Валентина Дідича», але й максимально підсилюють важливість заходу: «…Глядачі не стримували емоцій, критики ж не приховували здивування високому рівню відбору кіно і мультиплікаційних робіт, а також організації фестивалю».

Валентин Дідич, імовірно, є частим замовником на каналі, оскільки вже 11 травня він також фігурує у випуску новин у замовному сюжеті «Звіт перед громадою». Цікаво, що в сюжеті також порушено стандарт відокремлення фактів від думок, що може свідчити про своєрідні вимоги рекламодавця, коли журналісти повинні додатково наголошувати на «суттєвих покращеннях» та «позитивних зрушеннях, завдяки співпраці з народним депутатом Валентином Дідичем». При цьому він не вимагає оперативності — візит на завод, де, власне, й був «звіт перед громадою» відбувся 5 травня, а сюжет вийшов в ефір майже за тиждень.

Матеріал «Зберегти українську промисловість» (12 травня) також можна віднести до джинси на користь іще одного народного депутата — «радикала» Віктора Галасюка. У цьому матеріалі також порушено стандарти балансу думок та повноти. До речі, дуже схожі, ба навіть ідентичні сюжети вийшли й на інших медіаресурсах (http://most-dnepr.info/news/politics/147500.htm, http://dneprnews.com.ua/politics/2017/05/12/133939.html).

Цікаво, що про візит Галасюка на завод повідомляла корпорація «Інтерпайп» Віктора Пінчука, який також контролює 11-й канал.

Єдиний сюжет із ознаками комерційної замовності вийшов у випуску новин за 12 травня. Це матеріал «Вперше у Дніпрі на базі спортивного клубу “Крок”...» на користь охоронної фірми «Крок». Сюжет має чіткі ознаки замовності та містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта.

Журналіст каже: «До організації змагань підійшли уважно і серйозно. Для суддівства запросили шановних спортсменів і суддів міжнародної категорії». А також робить висновки: «Турнір з боксу, організований компанією «Крок» та православним центром Георгія Побідоносця, — ще один впевнений крок до активного розвитку боксу в Дніпрі та в Україні в цілому».

Ознаки замовності (політичної) в новинах 34-го каналу помічені тільки в одному сюжеті, позитивно тонованому щодо його кінцевого бенефіціара Ріната Ахметова. Це матеріал «Юний музикант через хворобу…», що вийшов в ефір 11 травня. Тут ідеться про хлопчика, хворого на цукровий діабет, якому, як випливає з сюжету, фінансово допомагає особисто Рінат Ахметов.

У новинах 9-го каналу підозри щодо ймовірної замовності викликали три із 33 проаналізованих сюжетів. В усіх випадках йдеться про політичну джинсу на користь народних депутатів та міського голови.

Найяскравішим прикладом такого контенту є позитивно тонований сюжет щодо народного депутата Олега Ляшка за 8 травня під назвою «Модернізація або смерть». Єдиним спікером у сюжеті є Олег Валерійович, тому тут порушено і стандарт балансу думок, і повноти. Журналіст ще й постійно наголошує на важливості слів Ляшка. Наприклад, у підводці до його прямої мови каже: «Другий, не менш важливий висновок...». А заяви Ляшка називає оптимістичними («після такої оптимістичної заяви»). Фактично цей матеріал є паркетним звітом із візиту нардепа в шахту.

А 9 травня вийшов сюжет «Біля дніпровського цирку міський голова…» про нові зупинки громадського транспорту, де в головній ролі був міський голова Борис Філатов, який усе «перевірив». Матеріал подано як перемогу влади над старими зупинками, хоча таких нових у місті відкрили тільки три. Причому журналіст постійно звертає увагу на досягнення а ще він просторий»). І хоча «міський голова зробив акцент на певних недоліках» — усі недоліки вже виправили.

Третій матеріал, у якому виявлено ознаки замовності, — це джинса народного депутата Максима Курячого (БПП), що відкривав спортивні майданчики в місті і представлений як меценат. «У Чечелівському районі Дніпра на місцях пустирищ виростають спортивні майданчики для підлітків. Їх будують за ініціативою Максима Курячего», — розповіла ведуча перед сюжетом, який вийшов в ефір 10 травня. І хоча в сюжеті також присутні вдячні коментарі мешканців та учнів, журналісти дали слово народному депутатові чотири рази.

ЛЬВІВ. ZIK, НТА

Новини з ознаками замовності в моніторинговий період експерти зафіксували і в каналу ZIK — 7 % проаналізованого контенту, в і НТА — 12 %.

В ефірі ZIKу три сюжети мали ознаки комерційної замовності — в сюжеті «День Львова» за 8 травняйшлося про спонсорування «Кредобанком» одного із заходів святкування з потрійним нагадуванням про стосунок банку до цієї події. При цьому в сюжеті про цю ж подію на каналі НТА «Кредобанк» не згадувався.

Ознаки замовності має й сюжет про прем’єру фільму «Чужа молитва» (10 травня), оскільки в ньому згадано прокатну компанію та акцентовано увагу на позитивних якостях фільму.

Цього ж дня в ефір ZIKу вийшов сюжет «Розумний кулон», у якому також акцентується увага на позитивних якостях електронного пристрою, що сприяє його подальшій реалізації.

На телеканалі НТА вийшли два сюжети з ознаками політичної замовності позитивно тоновані щодо ВО «Свобода». Зауважимо, що за тиждень представники партії в ефірі НТА з’являлися п'ять разів: три члени цієї політичної сили — Любомир Мельничук, Руслан Кошулинський та Ірина Фаріон — були гостями розмовної студії випуску новин «Правда наживо» з розлогими інтерв’ю на 12-13 хвилин. Також Любомир Мельничук та Руслан Кошулинський були серед тих, хто коментував події в сюжетах про 8-9 травня.

Друга особливість — використання прийомів психологічної війни при висвітленні телеканалом НТА подій, пов’язаних зі сміттєвою проблемою у Львові. Формування у глядачів стійкого враження про «сміттєвий колапс», «гори сміття», що «не вивозяться місяцями», разом із нагадуваннями про апокаліптичні попередження «медиків» та «екологів» та про бездіяльність влади в особі міського голови, очевидно, якимось чином корелюються з преференціями в ефірі НТА для представників «Свободи». Загалом два сюжети з негативними оцінними судженнями, без чітко вираженого інформаційного наповнення відносно проблеми львівського сміття, було спрямовані проти міської влади Львова.

Єдиний сюжет із ознаками комерційної замовності в ефірі НТА — «Політ фантазій» за 10 травня — про нову програму у Львівському державному цирку.

МИКОЛАЇВ, МАРТ, НТА

Ознаки замовності експерти вомітили у двох новинах НІСу з чотирьох, випущених протягом тижня — 50 % контенту. На телеканалі МАРТ вийшло чотири замовних сюжети — 15  %.

Усі новини з ознаками замовності на обох каналах містили політичну складову й мали виражену тональність.

Так, у сюжеті телеканалу НІС за 9 травня «Свято Великої Перемоги в Миколаєві» журналісти надають слово спікерам від влади, підкреслюючи їхню партійну приналежність до «Опозиційного блоку», — це Володимир Фроленко, депутат Миколаївської обласної ради, голова фракції партії «Опозиційний блок», Ігор Копійка, депутат Миколаївської міської ради та член фракції партії «Опозиційний блок». Тобто, розповідаючи про події під час відзначення 9 травня, глядач може дійти висновку, що лише члени «Опозиційного блоку» розуміють і переживають події тих трагічних часів:

«Володимир Фроленко, депутат Миколаївської обласної ради, голова фракції партії “Опозиційний блок”: У меня дедушка погиб на войне. Ну, я знаю, что дедушка у меня брал Берлин и попали они в засаду, и погибли они от взрыва гранаты.

Кор.: Тим часом, однопартієць Володимира Фроленка, колега з міської ради Ігор Копійка лише цього року знайшов братську могилу, де похований йог дід, Копійка Трохим Степанович, котрий загинув під час штурму Берліну у лютому 45-го.

Ігор Копійка, депутат Миколаївськоїміської ради, член фракціїпартії “Опозиційний блок”: Призвали его на службу, он пошел добровольцем в 1944 году, когда армия освобождала уже город Новый Буг Николаевской области»

Ще один сюжет із ознаками замовності — «Скандал розгорівся навколо так званого “Гастрофестивалю”». У сюжеті йдеться про те, що міський голова вирішив за приміщенням ради в день святкування 9 травня влаштувати намети, де будуть частувати ветеранів і містян, які прийшли на урочистості. Громада сприйняла це неоднозначно. Кореспондент каналу відверто негативно висвітлює дії мера міста Олександра Сенкевича, насичуючи матеріал оцінними судженнями: «Фотохітом став знімок безхатченка, який приліг відпочити прямо біля клумб на вході біля адмінбудівлі. Увесь цей час міський голова відмовчувався та на місці не з'являвся. Визвати Олександра Сєнкевича на розмову вже 8 травня вдалося депутатам міськради. Опозиціонери приїхали розібратися з скандальною пивнухою та перевірити законність підприємницької діяльності, що розгорнулася на центральній площі міста. Жодного документа, що дозволяв би торгівлю алкогольними напоями, не дочекалися. Натомість мер, якому дорекли безладом, вирішив, що кращий захист — це напад і звинуватив журналістів у замовному фото з безхатченком, тим самим відволікши увагу від незаконної торгівлі пивом, коментувати котре не став. Не захотів прикривати і сам фестиваль».

Натомість у новинах каналу МАРТ усі новини, які містять ознаки джинси, позитивно тоновані щодо миколаївського мераОлександра Сенкевича та представників влади з різних районів міста. Три з них вийшли 9 травня, і в усіх фігурують згадані посадовці зі спічами на урочистостях. Наприклад, у сюжеті «У Миколаєві відзначили День перемоги» — позитивні акценти кореспондент робить на постаті міського голови: «Кор.: Мер зізнався, що його родини ця страшна війна також торкнулася. З фронту не повернувся дід. Відтак, Олександр Сенкевич завжди з особливим відчуттям, зустрічає День Перемоги та вітає ветеранів».

У наступних сюжетах з’являються Віктор Дмитрук, голова Заводської райдержадміністрації, В'ячеслав Крацев, депутат Миколаївської міської ради, Олександр Цуканов, голова адміністрації Корабельного району. Як-от у сюжеті «За традицією першими естафету у святкуванні дня Перемоги у Миколаєві приймає Заводський район»:

«Дмитро Тьосов, кореспондент: Без пафосних промов біля мікрофону Заводський район шану євизволителів міста, переможців Другої ввітової війни, тих, хто приніс мир на наше землю 72 роки тому.

Віктор Дмитрук, голова Заводської райдержадміністрації: Сегодняшний день — это не просто день великой победы. Это и день памяти. День памяти о тех, кто погиб, кто отдал свою жизнь, защищая свою страну. свою родину, своих родителей, своих детей. Поэтому — это не просто День Победы — это День памяти.

В'ячеслав Крацев, депутат Миколаївськоїміської ради: Ветеранам. просто жителям, просто нашим украинцам, нашим николаевцам- мира.,добра и здороь’я, самое главное. Это, как сейчас нужно и как хочется, чтобы в нашей Украине было настоящее будущее, настоящее нынешнее. Все что мы делаем — мы делаем это ради детей наших».

Ще один протокольний сюжет на користь Олександра Сенкевича — матеріал «Як це бути мером Миколаєва» за 10 травня. Це «замальовка» із зустрічі міського голови з лідерами шкільного самоврядування.

Виділяється із загального потоку новин сюжет МАРТу за 10 травня «События в мире» — абсолютно не релевантне для місцевої аудиторії повідомлення про російсько-американські відносини:

«Алина Кокошко, ведущая: Стремление к созданию более тесных отношений между Соединёнными Штатами и Россией подчеркнул президент США Дональд Трамп на встречи с министром иностранных дел Российской Федерации Сергеем Лавровым. Об этом сообщает сайт Белого Дома. Трамп считает необходимым объединить усилие двух держав для решения конфликта в Сирии и в других странах Ближнего Востока. Кроме того президент США отметил, что его администрация готова участвовать в разрешении конфликта в Украине, и подчеркнул важную роль России в осуществлении минских соглашений. В свою очередь глава российского внешнеполитического ведомства Сергей Лавром отметил, что несмотря на все известные сложности США и Россия могут и должны вместе помогать и решать ключевые проблемы, которые стоят на международной повестке дня. Об этом сообщил сайт Министерства иностранных дел России. Кроме того, Лавров подтвердил, что запланирована личная встреча президента Трампа и Путина на полях саммита большой двадцатки в Германии в первой декаде июля этого года».

Це цілком позбавлена місцевого контексту новина без посилання на конкретне джерело інформації, без коментарів вітчизняних політологів і міжнародників, і її поява викликає підозри в непрямому просуванні прокремлівських меседжів в український інформаційний простір.

ЧЕРНІВЦІ, ТВА, «Чернівецький промінь»

Джинса, на думку моніторів, є в новинах обох чернівецьких каналів, включених до моніторингу. В ТВА — це 22 % контенту, в «Чернівецького променя» — 50 %.

У випусках новин ТВА експерти знайшли дев'ять сюжетів із ознаками політичної замовності та жодного — з ознаками комерційної. Класичних джинсових сюжетів експерти не помітили. Натомість журналісти однобоко ретранслювали позицію місцевих чиновників, виставляючи їх у доброму світлі, особливо в новинах, де без їхнього коментаря можна було би цілком обійтися. При цьому простежується упередженість авторів у висвітленні подій, пов’язаних із «Опозиційним блоком», і прихильність каналу до «Народного фронту» — протягом моніторингового тижня в новинах фігурували нардепи Микола Федорук, голова фракції «Народний фронт» Максим Бурбак і міністр молоді та спорту Ігор Жданов (квота «Народного фронту»).

Наприклад, у сюжеті за 8 травня «На Буковині відбувся фестиваль середньовічної культури» недоречним є синхрон першого заступника голови Кіцманської райдержадміністрації Юрія Косара: «Я так із людьми спілкуюсь, вони кажуть, що не вірять, що це чемпіони світу, вони ж золото завоювали у Барселоні. І побачити лише лицарів самих, не треба вже навіть бої дивитися, дуже цікаво. Львівський кінний виступ дуже цікавий. Троянський кінь також».

Або ж візьмімо коментар міністра Жданова в сюжеті того ж випуску новин «У Чернівцях провели другий етап чемпіонату світу з мотокросу»: «Тут такий осередок потужний. Тому я думаю, що ми і подалі будемо розвивати мотоциклетний спорт. І на лише в Чернівцях. А й в інших містах, селех України, де це там можливо, де є традиції певні».

Синхрон мера Чернівців Олексія Каспрука в сюжеті за 10 травня «Всесвітньо відомому вченому та правознавцю Євгенові Ерліху, який жив та працював у Чернівцях, встановили пам’ятні дошки» теж не є інформативним і нічого не додає до сюжету: «Вражає що є люди, які присвятили своє життя вивченню його праць, які зробили його, можна сказати, по новому відкрили його для сучасників. І ми завжди маємо пам’ятати тих людей, які творили наше місто, які розвивали його, які розбудовували наш університет».

Подібний протокольний коментар голови Чернівецької ОДА Олександра Фищука звучить у сюжеті за 11 травня «На Соборній площі у Чернівцях поруч із українським стягом замайорів прапор Європейського Союзу».

Згадані народні депутати від «Народного фронту» Микола Федорук та Максим Бурбак фігурують у сюжетах, що мають ознаки протокольності. Наприклад, у новині «Землю не передали, повноваження не розмежували» коментар Федорука є плутаним і незрозумілим.

«Кор.: І це був той лакмусовий папірець який стимулював і давав можливість об'єднуватися. Щоправда досі це не запрацювало, хоча громади закликають парламентарів таки ухвалити законодавчий акт щодо передачі земель. Народний депутат України Микола Федорук каже: єдності у парламенті, що до цього законопроекту не має.

Микола Федорук, народний депутат України: Також є небезпека, що дерибану землі коли це перейде в місцеву громаду. Враховуючи рівень підготовки і добре *якшо* свідомий депутатський корпус, *якшо* він дбає не *тіки* про себе, а про майбутні покоління — буде не дерибанити».

Не зрозуміло, чому саме нардеп Максим Бурбак у сюжеті за 12 травня «У поліції прокоментували конфлікт у Чернівцях», де йдеться про конфлікт представника партії «Опозиційний блок» та волонтерів, узявся його коментувати.

«Максим Бурбак, народний депутат України: «Всі ці останні події ми розуміємо, що вони були інспіровані з Кремля для того щоб розхитувати внутрішньополітичну ситуацію в Україні».

Окрім того, сюжет однобокий, спрямований на формування негативного ставлення до представників «Опоблоку» як таких, що не поважають учасників АТО та членів родин загиблих.

«Юлія Стеранка, кореспондент: Нещодавно соцмережі вибухнули ситуаційної новиною про жорстоке побиття одного з представників “Опозиційного блоку” Руслана Тулика. На офіційному сайті партії опублікували голосні звинувачення (…).

Юлія Стеранка, кореспондент: Однопартійці Руслана Тулика стверджують, що він у важкому стані. Ходімо подивимось, як себе зараз почуваєш нібито по-звірячому побитий опоблоківець. Руслана Тулика ми зайшли у нейрохірургічного відділенні. Руслан Тулик каже, його жорстоко побили. Мовляв, він призначив зустріч біля аеропорту місцевому волонтером, але діалогу не вийшло».

Незбалансована подача матеріалу з порушенням стандарту відокремлення фактів від коментарів простежується в іще двох сюжетах. Зокрема, в матеріалі «Як піаряться на перемозі та хто маніпулює ветеранами»: «У День Перемоги в найбільших містах країни одночасно з парадами відбулися сутички. А от у Чернівцях обійшлося без кровопролиття, проте із непрошеними гостями. Екс — регіонали, а тепер представники “Опозиційного блоку” влаштували піар-акцію в День Перемоги». У сюжеті автор в негативному контексті, хоч і без згадування прізвища (обмежилися показом фото) розповідає про колишнього голову Чернівецької ОДА — нині нардепа від «Опоблоку» Михайла Папієва: «У Чернівцях, наприклад, екс-губернатор, якого, до слова, під час кривавих подій на Майдані вигнали із адміністрації, закидали яйцями та змусили піти у відставку, разом зі своїми однопартійцями пофарбували танк Нікітіна. Ще одну піар — акцію провели і депутати Чернівецької міської ради. Вони влаштували у Facebook флешмоб “Фото з ветераном”. Лише напередодні 9 травня деякі обранці вирішили згадати про тих, хто жертвував своїми здоров’ям та життями заради нас».

Крім того журналіст із посиланням на думку політолога звинувачує владу в тому, що «Опоблоку» вдалося загострити ситуацію в країні («причинами усіх сварок та сутичок є роз’єднаність українців і державна політика, яка аж ніяк не спрямована на те, аби їх об’єднати. До того ж, каже Олексій Кандюк, саме влада винна у тому, що напередодні 9 травня чи не в кожному місті країни з’явились представники »Опоблоку», які синхронно влаштували піар — акції»).

А в новинах «Чернівецького променя» кількість новин із порушеннями фахових стандартів, що може свідчити про їхню ймовірну замовність, аж 50 %. Дві з них є, ймовірно, комерційною джинсою — це сюжет за 12 травня «Познайомся з вишитою сорочкою» — іміджеві реклама Асоціації готельєрів Чернівців та опосередковано рекламний сюжет «Чернівецький педколедж шукав таланти у Рідківцях», що вийшов цього ж дня.

Інші матеріалів мали ознаки замовності політичної. Так, журналісти каналу в позитивному ключі представляють посадових осіб місцевої влади. А найбільше уваги редакція приділила голові облради Івану Мунтяну, який в області очолює осередок партії «Батьківщина». Його малоінформативні коментарі звучали в двох сюжетах. Іще в одному сюжеті в позитивному контексті фігурував депутат міськради від «Батьківщини». У двох сюжетах експерти помітили негативне тонування повідомлень щодо Чернівецького міського голови Олексія Каспрука, в одному — щодо представника партії «Опозиційний блок».

Так, сюжеті за 10 травня «У Чернівцях відзначили День пам'яті та примирення» містить неінформативний коментар голови Чернівецької облради:

«Іван Мунтян, голова Чернівецької обласної ради: Сьогодні хотів склониться перед всіма героями, які віддали життя за те, щоб ми жили у мирній державі Україна. Також хотів подякувати всім ветеранам, всі тим, які воювали і продовжують воювати за нашу незалежність».

Нічого не додав коментар Мунтяна й сюжету за 11 травня «Від сьогодні працівники держустанови Буковини…» про підписання меморандуму між профспілками та держслужбовцями.

«Кор.: В свою чергу, очільники ОДА та облради переконують — готові до соціального партнерства між крайовою радою та профспілкою працівників державних установ, тому і були одними із ініціаторів укладання документа.

Іван Мунтян, голова Чернівецької обласної ради: Коли держслужбовець не має можливості утримувати свою сім'ю, він звісно буде шукати інші можливості, виїжджати за кордон, на що ми бачимо, що дуже багато таких спеціалістів ми повтрачали. Ми зробимо все, що можливо. Депутатський корпус, обласна рада буде підтримувати і допомагати у такій хорошій справі».

Сюжет за 10 травня «Жителі Садгори роками не лише терплять незручності» формує позитивне ставлення до депутата міської ради від Батькіщини Юрія Буреги як такого, що опікується проблемами виборців.

«Юрій Бурега, депутат Чернівецької міської ради: Той графік буде дотриманий перевізником, він буде їхати по графіку, в тому числі і у вихідні дні. Будуть виділятися кошти на облаштування цього так званого »лежачого поліцейського» — це пристрій для примусового зниження швидкості і будуть виділятися кошти на вивезення сміття з даного мікрорайону».

При цьому автор протиставляє Бурегу міському голові Чернівців Олексію Каспруку: «Влада не йде на діалог з громадою — розповідають жителі Садгори. Люди засмучені, що міський голова не бачить з високої вежі ратуші проблеми людей, котрі живуть не у центрі Чернівців»; «Олексій Каспрук не приїхав спілкуватися з людьми, натомість довірив цю місію раднику на громадських засадах Георгію Леонтьєву та начальнику ЖКГ Сергію Погореному. Коли чернівчани подзвонили меру, то замість нього відповіла його радниця Ірина Карімова».

«Антиопоблоківським» є однобокий сюжет за 12 травня «Інтернет-скандал між активістами від “Опозиційного блоку” Русланом Туликом та волонтерами атовцями» — про сутичку, яка сталася між сторонами 10 травня. У сюжеті не представлено позицію представника «Опоблоку», хоча спікери звинувачують його в ганебних вчинках:

«Святослав Кішлар, начальник управління превентивної діяльності ГУНП у Чернівецькій області: Один із фігурантів Тулик почав ображати, плюндрувати той подвиг наших бійців АТО, які захищають нашу державу на сході України, захищають її цілісність, незалежність, державний суверенітет. Це обурило учасників антитерористичної операції».

comments powered by Disqus