«1+1» транслює «магічні» стереотипи про жінок, «Інтер» переслідує слідчого

Скрін-шот 1+1

Підсумки моніторингу дотримання журналістських стандартів у щоденних новинах центральних телеканалів, що його здійснює громадська організація «Детектор медіа», за період 14–19 серпня 2017 року.

Головними подіями тижня стали: скандал з імовірним постачанням Україною ракет для КНДР, суд над керівником Центру протидії корупції Віталієм Шабуніним, теракт у Барселоні, ДТП за участі автомобіля президента «Карпат» і власника каналу ЗІК Дмитра Димінського.

«1+1» та «Україна» знову кардинально по-різному оцінюють Ахметова

У серпні Рінат Ахметов викупив на аукціонах по 25 % державних акцій у трьох енергокомпаній («Київенерго», «ДТЕК Західенерго» і «ДТЕК Донецькобленерго»). Про це повідомили телеканали «Україна» та «1+1». І зробили це з принципово різних позицій.

У «Сегодня» 18 серпня запросили на інтерв’ю члена «Опозиційного блоку» Володимира Гусака, що раніше працював директором із закупівель у «Метінвесті». Себто канал Ахметова запросив на обговорення Ахметова депутата, що раніше працював на Ахметова, а тепер входить до політичної сили, що частково контролюється Ахметовим. Звісно, приватизацію він хвалив.

«Держава за рахунок приватизації лише трьох енергокомпаній вже отримала майже півтора мільярди гривень. Ці гроші дуже потрібні українському бюджету. І зокрема їх можна направити на негайне підвищення соціальних стандартів, на негайне підвищення пенсій, на чому постійно наполягає і наша політична сила. Тобто, державі така приватизація однозначно вигідна», — запевняє Гусак. При цьому ні експерт (до речі, член транспортного комітету ВР, а не енергетичного), ні журналісти ґрунтовно не обговорюють питання щодо об’єктивності розрахунку стартової вартості об’єктів, а отже й суми, яку отримав бюджет.

Себто Анна Панова, звісно, запитує, чи достатня це сума. На що Володимир Гусак заявляє: «Цього разу жодних звинувачень в тому, що це були неконкурентні продажі, що хтось був не допущений до торгів, чи щось відбувалося не прозоро, не було. Тобто ціну визначив ринок. І дійсно, в одному випадку мала місце і конкуренція». В «Економічної правди», втім, із цього приводу трішки інша думка: стартова ціна буцімто була сформована не надто коректно, а Адміністрація Президента була зацікавлена у відсутності конкуренції. Та й узагалі, єдиний покупець, крім Ахметова, що взяв участь у торгах, жалівся на «надто стислі терміни» й невдалий час для аукціону.

Далі глядача запевняють, що тарифи після приватизації обленерго не зростуть, а от якість послуг покращиться, адже, як розповідає Володимир Гусак, «приватні підприємства є більш клієнтоорієнтованими і надають послуги більш високої якості, ніж державні. І у перспективі на це можна розраховувати». Цікаво, що контрольний пакет акцій усіх трьох підприємств і так належав Ахметову (про що в ефірі не згадують), тож що заважало йому раніше надавати послуги вищої якості, не зрозуміло.

«ТСН» 18 серпня розповів про подію з кардинально іншими висновками:«Компанія, пов'язана із донецьким олігархом, придбала по 25 % державних акцій енергокомпаній. Експерти кажуть, що купили державні частки за безцінь. А Фонд держмайна лише імітував аукціон. Як ця оборудка позначиться на звичайних українцях — дивіться далі», — анонсує матеріал ведуча Лідія Таран.

Спочатку коментатори в сюжеті розповідають про недооцінку активів. Наприклад, «експерт з енергоринку» Андрій Герус заявляє: «У двох із трьох підприємств купівля відбувалася по стартовій ціні, був єдиний покупець на цьому аукціоні, і була стартова ціна. А ціни були реально низькі, бо, я думаю, при хорошому підході можна було б виручити раза в два більше». Що саме мається на увазі під «хорошим підходом», у сюжеті не пояснюють.

Що ж до конкуренції на аукціоні, то на ній раніше акцентував увагу й кореспондент Дмитро Святненко: «За збігом обставин у відкритих аукціонах брали участь компанії, пов'язані з олігархом (Ахметовим. — MS)». Журналіст подає інформацію так, наче існує якась змова, за якою Ахметов брав участь у всіх аукціонах.

Та насправді аукціонів було значно більше й Ахметов брав участь лише в тих, де продавалися частки вже контрольованих ним компаній. Він мав там по понад 70 % акцій, докупив іще по 25 %. Більшість інших аукціонів, як пише «Економічна правда», не відбулися тому, що взагалі ніхто не хотів купувати по 25 % акцій. Зокрема й Ахметову не потрібні були акції компаній, що вже контролюються іншим великим гравцями. Себто в цьому існує чітка закономірність, про яку глядачу не розповіли. Натомість журналіст «закинув» натяк на підозрілий збіг.

Далі кореспонденти немов ставлять під сумнів саму ідею продажу акцій: «25 % — саме стільки становила державна частка. Давала змогу державі контролювати і ветувати невигідні або навіть протиправні дії інших акціонерів». Андрій Герус підтверджує: «...Вона могла оскаржувати ті рішення, які були там на користь вертикально інтегрованої компанії "ДТЕК". От тільки держава продає свою частку одразу у восьми компаніях і купити ці відсотки може, формально, будь-хто. Себто критика в такому разі має стосуватися не конкретно ДТЕК, а самої ідеї приватизації, та й ведення бізнесу теж.

Тим часом закиди «Плюсів» ідуть далі: «Приватизація за безцінь — це частина багатоходової оборудки, в яку залучені не лише оточення Ахметова, а й державний регулятор тарифів НКРЄКП (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. — MS). Та вищі чиновники держави (тут про оточення Президента, на відмінну від УП, мовчать. — MS). Усе просто, — пояснює колишній міністр ЖКГ Олексій Кучеренко. — Поки структура Ахметова скуповує акції обленерго, Дмитро Волк — голова регулятора — підготував схему тарифоутворення цін на електрику. Назва красномовна — "RAB регулювання"».

Згаданий Олексій Кучеренко також розповідає про підвищення тарифів: «Безумовно, відбудеться певний перерозподіл підведення цієї раб-методології. Бо вона одразу капіталізує ці обленерго, і одразу тарифи на електроенергію, якщо її вводити, зростуть на 30 % десь приблизно».

Отже, підсумуємо. По-перше, Ахметов нічого не скуповує, його компанії поки що взяли участь у трьох аукціонах із восьми (деякі не відбулися через відсутність покупців). По-друге, щодо RAB тарифів: абревіатура розшифровується як Regulatory Asset Base (регульована база інвестованого капіталу), про що журналісти, звісно, мовчать. Мовчать тут і про причини впровадження такої системи, що вже працює в Європі та Росії. Вони полягають якраз у привабленні інвесторів, у тому числі закордонних. Про те, що Кабмін RAB-регулювання поки що не підтримав, «ТСН» чомусь не згадує. Як і про те, що, за оцінками голови НКРЕКП Юрія Вовка, тарифи зростуть не на 30 %, а на 10 %.

Таким чином, обидва телеканали, очевидно, відстоюють інтереси своїх власників на енергоринку, замість адекватно інформувати глядача. «Україна» мовчить про вади приватизації, «1+1» — про її переваги. «ТСН» знову замовчує користь для держави, критикуючи Ахметова. А «Україна» знову ігнорує реальні обставини, щоби похвалити власника.

«Інтер» почав нову інформаційну кампанію проти полісмена

Заступник начальника Головного слідчого управління Нацполіції Дмитро Бут керує розслідуванням щодо телеканалу «Інтер» із приводу можливого фінансування тероризму. Думаємо, далі все зрозуміло. 16 серпня без жодного інформаційного приводу «Подробности» вирішили присвятити саме цьому чиновнику п’ять хвилин. Кореспондентка Оксана Григорьєва розповідає: «Огромные загородные дома, шикарные автомобили, дорогие квартиры. Топ-следователи Национальной полиций оформляют элитное жильё на своих родственников и скрывают реальные доходы. Такие расследования о жизни наших защитников неоднократно публиковались в СМИ. Замначальника управления Главного следственного управления Дмитрий Бут указал в своей декларации..

Далі йде перелік власності чиновника та закидів журналістів, що завершується словами «пока что ни в НАПК, ни в других антикоррупционных органах декларациями сотрудников полиций не интересовались». Забігаючи наперед, скажемо, що буквально за тиждень після виходу сюжету НАЗК (Національне агентство з питань запобігання корупції) поцікавилося і встановило: «Підстави для притягнення суб’єкта декларування до адміністративної або кримінальної відповідальності відсутні. Також не виявлено конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення. Точність оцінки задекларованих активів відповідає даним, отриманим з наявних джерел». Але про цю новину «Подробности», що так цікавилися даними НАЗК, уже не повідомили.

У сюжеті 16 серпня журналісти також взялися аналізувати портфоліо правоохоронця, згадавши, зокрема, затримання голови ДСНС (Державної служби України з надзвичайних ситуацій) Сергія Бочковського і його заступника Василя Стоєцького. Цей епізод анонімні експерти «Інтера» називають «схемою», а коментує політолог (постійний коментатор подій на «Інтері») Руслан Бортнік: «Якогось високого чиновника затримують, ті, хто затримують, одразу заробляють з двох сторін. Перша сторона — вони заробляють від самого чиновника, який зацікавлений в руйнуванні доказової бази, в розхитуванні і руйнування слідства, вони заробляють від тієї особи, яка приходить на місце цього чиновника. Вже два джерела заробітку, потім справа розсипається, про неї забувають, перетворюється в попіл».

Лишається тільки дивуватися вірі «Інтера» в обізнаність політологів, що чомусь регулярно коментують тут кримінальні справи, не маючи компетенції й доступу до матеріалів слідства. Минуло два роки й судові засідання з приводу керівників ДСНС тривають, а не перетворюються на попіл. Та й узагалі, який вплив, на думку пана Бортніка, має заступник керівника одного з управлінь Нацполіції, щоб повалити і встановити нове керівництво ДСНС? З іншого боку, якщо це правда, то чи застосовували таку схему до Євгенія Бакуліна, колишнього голови «Нафтогазу», а нині депутата «Опозиційного блоку», що теж був арештований Бутом, а потім звільнений?

Далі «Інтер» переходить до свого фірмового цитування «зливних бачків». «Подробности» беруть інформацію на сайті «Комментарии.ua», що в своєму матеріалі посилається, зокрема, на «форум моряків». Також випуск новин цитує Vlasti.net та NewsOboz, де розміщений один і той же текст. Хоча насправді між ними є невеличка відмінність: на другому сайті замість ілюстрацій красується напис: «Вставить две фото и написать: "Героев-рейдеров страна должна знать в лицо"».

Закінчується сюжет аж надто прямолінійною заявою від Оксани Григорьєвої: «Бута даже увольняли из МВД. В 2016 он не прошёл переаттестацию. Но вскоре суд в должности его восстановил. Решив, что он и не должен был сдавать тесты. Эксперты говорят, никакой чистки в МВД не будет. Такие как Бут там нужны. Как и уволенный замминистра Чеботарь, который из кустов рулит коррупционными схемами, как и рулил раньше. Сам министр Аваков покрывает рейдера Бута. Но будут ли покрывать его НАБУ, СБУ и НАПК? Вряд ли».

18 серпня «Подробности» знову повернулися до теми Бута у шестихвилинному сюжеті, цього разу присвятивши майже весь матеріал декларації чиновника. Її тут коментують «економічні експерти» й «політологи». Ось, наприклад, глибока аналітика від Олександра Охрименка: «Ми бачимо, що на зарплату, скажемо, працівника поліції, так жити не можна. Але ми бачимо, які він має статки і всі розуміють, що там хабарі аж зашкалюють. Далі отака примітивна математика показує, що людина краде дуже багато, тому що на ту зарплату, яку він отримує — він повинен їздити на старенькому Жигулі і ходити в піджаку, в якому протерті кармани».

Тут хочеться вкотре процитувати «Подробностям» випуск «Подробностей» 13 червня, коли адвокат Олександр Шевчук коментував діяльність Громадської ради доброчесності: «Ты кто такой? Ты каким образом имеешь отношение к декларации? Если у НАЗК, у компетентного органа, нету вопросов к декларации, размышлять над его декларацией и почему у третьей сестры восьмого брата "Рендж-Ровер". Ну значит есть "Рендж-Роовер". Нельзя оперировать тем, что не можешь доказать».

Далі «Інтер» повторює вчорашні звинувачення «зливного» походження. Але завершується матеріал новою фантасмагоричною теорією від кореспондентки Оксани Григорьєвої: «...Может ли он быть уверен, что после истории с попыткой отжать американский бизнес за ним не следят спецслужбы США? Ведь там таких кадров всегда держат в поле зрения, как и их покровителей в МВД и выше. И кто из-за таких, как Бут, сможет доказать, что в Украине идут реформы, борятся с коррупцией и рейдеры исчезли».

Це, звісно, далеко не перша інформаційна кампанія «Інтера» проти правоохоронців, але вона особливо цікава через справу проти телеканалу, яку веде Дмитро Бут. Коли журналісти згадають про її існування? Продовження сюжетів тут уже анонсували, тож запасаємося попкорном. Як у розслідуванні «Інтера», так і в розслідуванні Бута.

«Інтер» та «1+1» виставили депутата Сергія Мельничука «рейдером»

Про стрілянину за участі народного депутата Сергія Мельничука 15 серпня повідомили декілька українських телеканалів: «UA: Перший», «Україна», «Інтер» та «1+1». Перші два обмежилися короткими безсторонніми повідомленнями, а от їхні колеги у своїх сюжетах виставили Мельничука «рейдером».

Ведуча «Подробностей» Наталія Бєлишева  анонсує сюжет: «Стрельба на Троещине. В инциденте замешан народный депутат. Известно, что выстрелы прозвучали в спальном районе Киева возле детского сада. И якобы к ним причастен бывший комбат батальона "Айдар", а сейчас нардеп Сергей Мельничук».Насправді ж, і про це йдеться далі в сюжеті, події відбувалися біля будівлі лише колишнього дитячого садочка. Також відомо, що стріляв точно не народний депутат, але його в підводці лишають завуальовано «причетним до пострілів».

Кореспондентка Любов Кукла розповідає про інцидент детальніше: «Предметом конфликта якобы оказалось помещение детского сада. Здание изъяли из коммунальной собственности, два года продолжались суды, и недавно его вернули городу. Напомню, два года назад помещение захватили рейдеры, защищать которых, по словам местных жителей, и приехал нардеп. Как утверждают активисты, Мельничук приехал сегодня на место и заявил, что не признает решение суда, и в этом здании якобы будет его приемная».

Сторона самого депутата має дещо іншу версію подій. Член правління Українського конгресу інвалідів Юрій Шеремет заявляє, що в приміщені була розташована спеціалізована школа «Славія», засновником якої є Український конгрес інвалідів. І при школі була організована «художня дитяча студія для реабілітації дітей, які втратили батьків під час бойових дій». Депутат буцімто «почав вимагати рішення суду про виселення школи, але не отримав його, оскільки рішення було лише щодо конгресу». Конфлікт, як і стрілянину, за словами Шеремета, почали саме місцеві активісти.

Але ця позиція в сюжеті «Інтера» не представлена, тут оцінку робить лише невідомий чоловік у закадровій начитці до любительського відео: «Поймала депутата Мельничука громада Деснянского района, опять был замечен в рейдерских захватах, в захвате детского садика помогал рейдерам...»

У «ТСН» про ці події чомусь повідомили лише наступного дня, 16 серпня. Лідія Таран розповіла: «Крики, гамір, штурханина, погоня і стрільба. Все це було в столиці просто на очах ошелешених людей. Чинний депутат і колишній комбат "Айдару" Сергій Мельничук вирішив у дитячому садочку відкрити приймальню і наразився на спротив містян. Конфлікт між нардепом і людьми виник через дитячий садочок. Приміщення використовувалося не за призначенням, а було в оренді. Суд повернув містянам садок, але народний депутат Мельничук вирішив, що це не законно, заявив людям, що відкриває приймальню. Згодом депутат сказав, що приїхав на виклик про рейдерське захоплення. Від обурених жителів мікрорайону обранець тікав в супроводі охорони. Їхній автомобіль заблокували атовці, вибили вікно. І тоді охоронець народного обранця відкрив стрілянину з бойового пістолета. На щастя постраждалих немає».

Це все, що «1+1» вдалося «розкопати» за два дні. Ні позиції самого Мельничука, ні позицій правоохоронців журналісти не повідомили. Не згадали і про вже відкриті на той час справи. Також чомусь не уточнили, що стріляв охоронець у повітря.

Таким чином обидва телеканали лишили глядачів без альтернативної версії подій, а отже «істиною» автоматично стало рейдерське захоплення садочку самим депутатом. Запитання, навіщо взагалі народному обранцеві публічно буцімто відкривати приймальню в колишньому дитячому садочку прямо під час виселення звідти орендаторів, ніхто не порушував. Так само ніхто не розібрався, чи адекватною була реакція охоронця з пострілами в повітря, враховуючи, що його клієнт був заблокований у машині з вибитими вікнами і пробитими шинами. Невідомо, що стало причинами такого висвітлення — неуважність журналістів, замовлення проти депутата чи щось інше. Але в результаті інформація вийшла однобокою та викривленою.

«1+1» випустив сюжет про те, як вийти заміж за допомогою сексу та магії

14 серпня «1+1» випустив сюжет під назвою «Українки все частіше вдаються до магії, аби вдало вийти заміж». Очевидно, що оцінювати подібні матеріали за журналістськими стандартами немає сенсу, адже це не журналістика, тим паче інформаційна. Проте на повідомлення все одно варто звернути увагу через соціальні стереотипи й маніпуляції, нав'язувані тут глядачам. І через те, що сюжет вийшов у вечірньому праймі новин.

Лідія Таран анонсує сюжет: «Як же вийти заміж? Цього року в Україні на сотню чоловіків припадає за статистикою 108 жінок. А це означає, що жінкам доводиться змагатись за чоловіків. І хоча часи магії, ворожби нібито минули, дівчата повертаються до цих експериментів дедалі частіше. Отже, як змусити чоловіка не лише розважитися, а й оженити його на собі? Розповість давно вже заміжня Наталія Гончарова».

Що ж, по-перше, автори сюжету, очевидно, не враховують представників ЛГБТ-спільноти, які не бажають шукати собі чоловіків. По-друге, журналісти ставлять питання так, наче всі українські жінки постійно перебувають в активному пошуку кавалерів, а чоловіки (й тільки вони) можуть просто обирати серед них. Також тут, як і далі в сюжеті, фігурує тема сексу на одну ніч, яким дівчата мають заохотити хлопців до одруження.

Отак кореспондентка Наталія Гончарова починає свій матеріал: «Галю, тобі вже 26, чому ти заміж не йдеш? Ой, мамо, не знаю, всі пробують, хвалять, а ніхто не бере". Римі 28, і така сама ситуація». Рима в своєму синхроні каже, що «кто-то хочет приятно провести время, но мне такое не подходит», тобто спростовує слова журналістки, що її «всі пробують». Тим не менше, анонс коментаря чомусь звучить саме так. Крім того, в ньому «ТСН» згадує ще й віковий стереотип про заміжжя.

Після цього кореспондентка розповідає про «народні методи» пошуку чоловіка: «Один зі способів сучасної ворожби — щоб отримати чоловіка, потрібно постійно ходити по квартирі в чоловічих капцях, а ще — періодично терти їх грошима, щоб багатий попався». Стереотип про матеріальні статки чоловіка й розподіл ролей у сім’ї — check.

Це не останній «народний метод» у сюжеті, тут згадують також про виставляння намазаних медом сідниць у вікно та зображення статевого акту в полі бажаного обранця. Що, звісно, звучить весело, але трішки дискредитує випуск новин.

Після цього в сюжеті нарешті, здавалося б, настає зміна парадигм. Журналістка заявляє: «Нині така поведінка, каже сексолог, чоловіка не подарує. У світі, де жінки однакові за фігурами та макіяжем, має бути щось у характері, щоби вибір зупинився саме на них».

І справді, Едуард Левинський, психолог-сексолог, заявляє: «Они должны быть личностью, ради который хотелось бы общаться, от которой можно было бы что-то получить, кроме секса».

Йому вторує бізнес-леді Світлана Вольнова: «Женщины очень часто торопятся, и они быстро бегут к мужчине в постель. Это крайне неправильно, потому что нужно держать мужчину в напряжении, в тонусе. Уметь с ним общаться, уметь с ним разговаривать, уметь понимать, что ему на самом деле нужно и вовремя уходить».

Навіть незважаючи на те, що в цих коментарях жінки досі представлені як об’єкти, а не повноцінні суб’єкти вибору, варто зазначити, що тут хоча би сексуальність, як єдиний фактор, відходить на другий план. Здається, ще трішки і хтось заявить про важливість інтелектуального розвитку дівчини.

Але намість кореспондентка буквально заперечує все сказане експертами й забиває останній гвіздок у матеріал: «Сучасний приворот — уміння володіти своєю сексуальністю, певні в академії вумбілдингу. Там дівчат учать тренувати вагінальні м'язи [...] Після таких курсів певні — чоловічі капці вам не доведеться носити самим, у них з'явиться господар». Подібна заява нівелює, з одного боку, слова сексолога про те, що дівчина має представляти щось більше, ніж предмет задоволення. З іншого боку, нівелює слова Вольнової про необхідну витримку. Також це, очевидно, ображає чоловіків, які, судячи з логіки авторки сюжету, мають обирати дружину за показниками представленого в матеріалі Vagiton’у.

Загалом, сюжет «1+1» обурливий не так народністю представлених методів, як дрімучістю закодованих стереотипів. У XXI сторіччі складно уявити собі існування подібного сюжету, де жінки подаються як товар, що має заохотити покупця. І єдиною перевагою одних представниць статі над іншими журналісти називають сексуальність. Виникає запитання, а як сама «давно одружена» Наталія Гончарова знайшла свого чоловіка? Де думка тих дівчат, що не бажають виходити заміж? Чому ніхто не запитує думку хоча б одного зі «ста» чоловіків? І навіщо журналістка пропагує жіночу меншовартість?

Перевагу на телеканалах отримали такі політики та політичні сили:

Володимир Гройсман — чотири «паркетних» повідомлення принесли прем’єру піарну першість цього тижня. Тричі він з’являвся на каналі «Україна» та одного разу на ICTV.

Олег Ляшко — лідер «радикалів» з’явився в піарному сюжеті цього тижня лише раз, улюбленцю надали слово на «Україні».

Сергій Каплін — член БПП тричі з’являвся в піарних сюжетах на «Інтері». У двох із них він продовжував війну проти Іллі Киви.

Євген Мураєв — про політичне переслідування лідера партії «За життя» розповідав телеканал «Інтер».

Юлія Світлична — голова Харківської ОДА продовжує з’являтися в компліментарних сюжетах на «Україні», цього тижня двічі.

Микола Мартиненко — екс-нардеп лишається єдиним «фронтовиком», інтереси якого відстоюють на «Інтері». Також двічі за нього заступалася «Україна».

«Опозиційний блок» — «опоблок» єдина партія, яку піарили цього тижня, під час парламентських канікул. Представники «опозиціонерів» три рази з’являлися на «Інтері» та один раз на «Україні».

Критика:

«Народний фронт» — одразу шість негативних повідомлень про «фронтовиків» вийшло на «Інтері».

Ігор Мосійчук — телеканал «Інтеру» навіщось приділив аж три сюжети розповідям про борги народного депутата.

Сергій Мельничук — однобоко про інцидент за участю нардепа розповіли на «Інтері».

Михеїл Саакашвілі — грузинського екс-президента продовжили критикувати на «Україні». Цього тижня лише у двох сюжетах.

«1+1» — колег за активність у «ВКонтакте» критикували на «Україні».

Рінат Ахметов — бізнесову діяльність олігарха критикували на «1+1».

Загалом експерти «Детектора медіа» нарахували протягом тижня 44 сумнівних матеріали. 23 подібних сюжети випустила «Україна», сімнадцять — «Інтер», три — ICTV та один сюжет — «1+1».

Детальніше про це читайте в публікації «Майже детективні історії: хто надзюрив у цукор і не видалився із “ВКонтакте”. Моніторинг теленовин за 14–19 серпня 2017 року».

comments powered by Disqus