Цьогоріч на бакалаврат з журналістики вступило понад 2800 людей

CCAC North Library

Про це Міністерство освіти на науки України повідомило у відповіді на запит MediaSapiens.

Щоправда, з 2016 року спеціальність 061 «журналістика» включає в себе також ще два напрямки навчання – «видавнича справа та редагування» та «реклама та зв'язки з громадськістю», які до 2015 року мали окремі шифри.

Цьогоріч на освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр» зі спеціальності «журналістика» загалом було подано 20 309 заяв. Тож вступна кампанія показала, що конкурс був майже 10 людей на місце.

Студентами магістратури з журналістики у 2017 році стали 1337 осіб, а диплом молодшого спеціаліста з цієї спеціальності здобуватимуть 339 людей.

Для порівняння MediaSapiens поцікавився в Міносвіти даними за минулі роки. Згідно даних відомства, у 2015 році на бакалаврат з журналістики вступило 1738 людей, а минулого року навіть більше, ніж цьогоріч – 3020.

Істотно різняться дані й щодо магістратури з журналістики. У 2015 році на цей освітньо-кваліфікаційний рівень до українських ВНЗ вступило тільки 525 особи. Однак того року ще проводився набір на освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст», на який зарахували 326 абітурієнтів. Ще 201 людина пішла вчитися на магістра спеціальності «медіа-комунікації» (цю спеціальність закрили в 2016 році).

У 2016 році на магістратуру з журналістики вступили 1209 людей, на спеціаліста – 525, а на молодшого спеціаліста – 338.

У Міносвіти також повідомили, що спеціальність «журналістика» посідає 16 місце в переліку з 20 найпопулярніших серед українських абітурієнтів.

Нагадаємо, в 2016 році ГО «Детектор медіа» презентувала результати пілотного дослідження про вітчизняну журналістську освіту  «Стан журналістської освіти на факультетах журналістики в Україні». У рамках дослідження було складено рейтинг факультетів журналістики, який очолила Школа журналістики Українського католицького університету, набравши 20 балів з 23 можливих. До трійки лідерів увійшли Могилянська школа журналістики (18,5) та факультет журналістики Запорізького національного університету (17,75). 

Дослідження також дало змогу виявити та заявити про ряд проблем у системі журналістської освіти, зокрема: формальність навчальних планів, брак уваги до практичних навичок; перенасиченість філологічними дисциплінами; брак практичного досвіду викладачів, їх некомпетентність; слабкість технічної бази; брак зв’язку з медіаіндустрією; слабка інтегрованість у навчальний процес; відсутність комунікації кафедр та факультетів із зовнішньою аудиторією. 

comments powered by Disqus