Оскільки перед виборами градус політичного протистояння зростатиме, є підстави очікувати подальшої ескалації «викривальних», дискредитаційних технологій, які ігноруватимуть усталені традиції співіснування опонентів в українському політикумі.

У книзі британських класиків політичної сатири Джонатана Лінна та Ентоні Джея «Так, пане прем’єр-міністр» серед низки дотепних визначень особливостей політичного процесу є таке: «Насправді, між поняттями “не брехати” і “не казати правди” є принципова різниця. Термін “правда” в політиці означає будь-яку заяву, яку не можна офіційно і/або достатньо доказово назвати неправдою».

Саме такий, політичний тип «правди» зазвичай становить основу публічної риторики українських політиків усіх рангів. Говорити те, що має сподобатися, уникати неприємних тем і запитань, переводити конкретні запитання в абстрактне розумування на загальні теми, перекладати вину за помилки і невдачі на попередників чи опозиціонерів, створюючи «образ ворога». Весь цей джентльменський набір незмінно знаходить місце в арсеналі політиків – від африканських та південноамериканських диктаторів до лідерів країн, що позиціонують себе взірцями демократичного устрою.

Інша річ, що реальні критерії, за якими громадяни можуть оцінити успішність політика – особливо глави держави – все ж існують. Реальна боротьба з корупцією, наявність справедливого правосуддя, чіткої стратегії реалізації національних інтересів, стан соціальних гарантій, освіти, пенсійного забезпечення – весь цей банальний набір ніде в світі не реалізується ідеально, але цілком піддається конкретним оцінкам.

Минулого тижня троє ведучих політичних ток-шоу на провідних телеканалах зустрілися з президентом Віктором Януковичем. Відповідно, повна трансляція або широке цитування цього колективного інтерв’ю стали вагомою частиною принаймні двох із проектів – у Савіка Шустера та Євгенія Кисельова. Ми не будемо ще раз детально аналізувати інтерв’ю президента – це вже встигли зробити наші колеги.

Зазначимо лише, що воно виразно продемонструвало ілюзорність гостроти у паркетному форматі, яку ми неодноразово помічали під час появи в ефірі високопосадовців. Начебто й питання всі стосувалися актуальних тем, навіть достатньо гострих – від ув’язнення екс-прем’єра до втрати взаєморозуміння з російським керівництвом. Але от особливість формату така, що президент, як це робили раніше і він, і його підлеглі, відповідає виключно так, як йому зручно. Дотискання співрозмовника, так би мовити, журналістський пресинг – такого завдання ведучі шоу перед собою не ставлять, а якби вони були здатні вести розмову в такому ключі – нікого б із них, швидше за все, на розмову не було б запрошено.

Так у глядачів складається оманливе враження стосовно відкритості влади, водночас укотре втрачається можливість отримати конкретні відповіді на конкретні запитання – або переконатися, що той чи інший посадовець не готовий до відвертої розмови. Що, як ми розуміємо, теж тягне за собою певні наслідки для політичного іміджу останніх.

Словом, як стверджували все ті ж британські сатирики: «Хорошою промова вважається не тоді, коли оратор може довести, що каже правду, а тоді, коли неможливо довести, що він бреше».

Тотальна недовіра громадян до політиків – не лише провладних, але й опозиційних, це очевидний і незаперечний наслідок їхнього багаторічного існування у віртуальному світі політтехнологічних побудов, у надії на всесильність медійної обробки електорату.

Тепер, схоже, все більша недовіра виборців може стимулювати учасників політичного процесу нехтувати умовностями, які ще недавно домінували в істеблішменті, коли за межі публічних дискусій в ефірі зазвичай виводилися реальні матеріальні обставини політиків та їхніх родин чи питання партійних та ідеологічних трансформацій, пережитих тим чи іншим політиком, що створювало комфортабельні умови для політичної безвідповідальності. Скажімо, навіть такі дражливі та резонансні сюжети, як Межигір’я, що гостро дискутуються в інтернеті, в ефірі телешоу обговорюється з певною, так би мовити, делікатністю – навіть опозиціонерами.

Не виключено, що під час передвиборної боротьби цей тренд може зазнати змін, і це стане доволі неприємним сюрпризом для багатьох політиків. Щоправда, поки що з цією проблемою стикнулися лише представники опозиції. Зокрема, Віталій Кличко виявився явно неготовим до запитань досвідченого маніпулятора В’ячеслава Піховшека. Запитання останнього щодо американського громадянства дітей Віталія змусило молодого політика розгубитися і втратити впевненість.

ICTV, «Свобода слова», 20.02.2012

«Андрій Куликов, ведучий: В’ячеслав Піховшек.

В’ячеслав Піховшек: Я – російською, щоб не було мовного бар’єру, щоб ви слова не підбирали. Вот вы сказали по поводу ценностей, да? Европейские ценности, ценности, которые вы разделяете тоже, да?.. Вы... Я посмотрел перед тем, как идти на программу, поскольку редкий вы гость на телеэфирах, чаще надо было бы...

Віталій Кличко: Вы знаете... вы знаете, если бы приглашали чаще, был бы чаще.

В’ячеслав Піховшек: Я посмотрел... я посмотрел досье на вас своё, которое у меня есть. На вас как на политика, а не как на спортсмена, понятное дело. Потому что цитировать то, что вы говорите во время боёв, я не собираюсь. Это к другой опере имеет отношение. Вот по поводу ценностей... 1 декабря прошлого года вы говорили, что налоги вы платите в Германии. Помните? Было такое у вас интервью, да?

Віталій Кличко: Совершенно верно.

В’ячеслав Піховшек: Потом... дети у вас тоже... вроде бы гражданство у них не Украины. Мне так... по-моему если...

Віталій Кличко: Вы мне сразу по каждому вопросу... или можете...

В’ячеслав Піховшек: Я задаю вам вопрос, да?

Віталій Кличко: Пожалуйста.

В’ячеслав Піховшек: Значит, вы уже в какой-то определённый момент: не сегодня это случилось... вы приняли решение становиться украинским политиком. Ну, совмещать какое-то время, но переходить в политику. Вы получили свои уроки. В том числе и негативные уроки. Это нормально. Потому что не может быть только позитивных уроков. Например, ваша ситуация с Парцхаладзе, да? Это негативный урок для вас. Человек работал с вами, предал вас и ушёл к другому человеку. Ну, то есть тоже я говорю вещи, которые довольно-таки общеприняты. Известные во всяком случае в Киеве. То есть ситуация с налогами – это раз. Ситуация с гражданством ваших детей – это два. Поскольку... ну, и как я понимаю, когда вы занимались там бизнесом, вы наверняка тоже и разрешения Нацбанка на открытие счетов не получали как минимум за рубежом. Правильно? Вот вы переходите полностью в украинскую политику. Вы собираетесь это всё поустранять пункт за пунктом? Вот собственно говоря, я вам даю возможность ответить, да? Налоги, гражданство – все эти...

Віталій Кличко: Ну, у вас... у вас отличное досье. Но я хотел бы...

В’ячеслав Піховшек: Чуть-чуть. Чуть-чуть.

Віталій Кличко: Пожалуйста. Как я политик готов ответить на любой вопрос.

Андрій Куликов: Отвечайте.

Віталій Кличко: Используя те же самые принципы, которые мы хотим, чтобы работали точно так же и в Украине.

Андрій Куликов: И используя досье тоже, да?

Віталій Кличко: Так вот у вас досье очень неполное. В прошлом году я заплатил 1 миллион гривен... больше одного миллиона гривен в Украине. Да, я заработал десятки миллионов гривен. Каждый видел, как я зарабатываю деньги. Но есть законы. Законы тех стран, которые... декларируется, что деньги, зарабатываемые в Германии, должны платиться по месту проживания. Есть так называемые законы о двойном неналогообложении. И учитывая это, я плачу налоги, в соответствии чётко с законами. Для того чтобы не попасть в ту же самую ситуацию, в которую в своё время попал Борис Беккер, платя... выехав из Германии, платя налоги в Монако. А в один прекрасный момент получил ещё условный срок и чуть не попал в тюрьму. И заплатил огромные штрафы. Поверьте мне: чтобы со мной не случилась такая ситуация или та же самая ситуация со Штеффи Граф, я использую ведущие международные компании для того, чтобы избежать противоречий законодательства. Это во-первых. Все деньги, которые я зарабатываю в Украине... я плачу налоги в Украине. Все деньги... И не секрет, что наша компания – это международная компания. “КейЭмДжи”: “Кличко Менеджмент Груп”. И компания “К2-промоушн”. Они зарегистрированы как в Германии, так и в Соединённых Штатах Америки. По месту регистрации они платят налоги. К большому сожалению, у нас экономическая ситуация для бизнеса находится в ужасном состоянии. И вести бизнес в Украине, по сравнению с этими странами, практически невозможно. И зарабатывать колоссально тяжёло. Вы тоже с этим вряд ли не сможете согласиться. То, что касается моих детей... Старшему 11 лет. Дочери 8. Сыну 6. Так вот: я гражданин Украины. Мать моих детей – гражданка Украины. Скажите, пожалуйста: гражданами чьей страны должны быть дети?

В’ячеслав Піховшек: По моим сведениям, гражданами США.

Віталій Кличко: Гражданами США?

В’ячеслав Піховшек: По месту рождения. По моим сведениям. Поправьте меня, если я не прав.

Віталій Кличко: Я ещё раз говорю: человек становится гражданином страны, когда получает гражданство и получает паспорт.

В’ячеслав Піховшек: А свидетельство о рождении у них какой страны?

Андрій Куликов: Свидетельство...

Віталій Кличко: По свидетельству о рождении, получается... Я похож на киргиза? Скажите. Я родился в Киргизии.

В’ячеслав Піховшек: По-моему, вы съезжаете. По-моему, вы съезжаете.

Віталій Кличко: Я родился в Киргизии.

В’ячеслав Піховшек: Вы не киргиз.

Віталій Кличко: Мой отец... мой отец – военный авиатор. Я родился в Киргизии. И вот скажите: я похож на киргиза?

В’ячеслав Піховшек: Нет. У вас был паспорт СССР – извините – в такой ситуации.

Віталій Кличко: Так вот нет... Так сегодня, исходя из ваших вот принципов тех же самых...

Андрій Куликов: Господин Кличко, переходите к третьему пункту досье.

Віталій Кличко: Вот поэтому... поэтому я ещё раз хочу ответить: запишите, пожалуйста, в досье: отец и мать детей – граждане Украины. И можно им приписать любое гражданство. И у них будет возможность выбрать любое гражданство. Но я твёрдо уверен, что если вы подойдёте и у вас будет такая... представится возможность и спросите “кто вы?”, мои дети никогда не скажут: “Мы американцы”. Такого они вам никогда не скажут. А ответят вам... чёткий дадут ответ, что они украинцы».

Апеляції до попередніх публічних висловлювань політиків – фірмова ознака стилю Піховшека часів ведення ним телевізійних проектів до 2004 року – в останні роки були не надто характерним прийомом у телевізійних дискусіях. Ідеологічні відмінності для істеблішменту України завжди важили небагато, тому вигадливі зиґзаґи політичної кар’єри, а тим більше різкі зміни в публічній риториці можуть нести цілком реальний ризик дискредитації в масовій свідомості.

Останні політшоу досить виразно продемонстрували такі можливості. Наприклад, у ситуації, коли провладні спікери атакували Арсенія Яценюка, апелюючи до його висловлювань і оцінок у минулому. Цікаво, що під час словесної перепалки обидві сторони продемонстрували схильність до маніпулювання аудиторією. Наприклад, ігноруючи неприємні запитання і намагаючись змінити тему на більш сприятливу. Як тут наостанок не згадати все тих же англійських авторів: «Абсолютне змішування понять – омріяна мета всіх політиків, бо саме в цьому приховано їхню тимчасову безпеку».

Загалом, зважаючи на те, що градус політичного протистояння до виборів явно зростатиме, є підстави очікувати подальшої ескалації «викривальних», дискредитаційних технологій, які ігноруватимуть усталені традиції співіснування опонентів в українському політикумі. Не виключено, що саме судові вироки Юлії Тимошенко та Юрія Луценка стали каталізатором цих процесів.

ICTV, «Свобода слова», 22.45, 27.02.2012

«Дмитро Джангіров: Арсене Петровичу. В мене до вас таке запитання. Просто дуже цікаво. От ви зараз одну версію дали газових перемовин. 2009 року, влітку 2009 року, вінтерв’ю “Фактам” ви сказали, що це злочинні домовленості, які приведуть Україну до банкрутства. Всіх, хто до них причетний, повинен понести кару за це. Ви це пам’ятаєте, зрозуміло. І потім, коли ви ще “Фронтом” йшли на корупцію, і вносили поправки до кількох законів, і до статті 364, за якою судять зараз… засудили Юлію Тимошенко, ви вимагали, щоб там максимально була міра покарання пожиттєве засудження, ув’язнення. Зараз ви кажете, що це репресивна стаття. Я вас ні в чому не звинувачую, ви такий, як і всі інші українські політики. Це нормально. Мені просто цікаво, а от ви пам’ятаєте, що казали два роки тому чи не пам’ятаєте? Чи для вас це не важно, що ви казали у 2009 році.

Арсеній Яценюк: Знаєте, я маю дуже добру пам'ять. І навіть якщо я щось забуду, то я знаю, що є політичні опоненти і є люди, в принципі, такі як ви, які обов’язково нагадають. Тому я ще раз прокоментую ситуацію по газовому контракту. Я вважаю, що цей газовий контракт найкращий в історії російського “Газпрому”. Він був підписаний під тиском Росії. Я вважаю, що Юлія Тимошенко переслідується політично, а не за газовий контракт. Тому що Президент Янукович рівно півтори роки тому здав українську територію на 25 років російському Чорноморському флоту. Президент Янукович рівно два роки тому оголосив про те, що ми будемо мати нову газову ціну, і що це буде самий дешевий газ. І ця тема обговорювалася в цій студії. Тому я вважаю, що Президент Янукович, який здав українську територію повинен нести набагато вищу відповідальність ніж будь-яка політична відповідальність, яку зараз намагаються причепити до Юлії Тимошенко. Що стосується кримінального закону. Хочу окремо зазначити, що опозицією внесений Кримінально-процесуальний кодекс до парламенту. До речі, альтернативний Кримінально-процесуальний кодекс до урядового. Ми не сидимо. Ми вивчаємо кращий досвід. Ми намагаємося якомога краще донести до парламенту власну позицію. Ми хочемо чесного і справедливого суду. І в першу чергу я хочу, щоб цей чесний і справедливий суд відбувся зараз. Знаєте, чому? Для того, щоб потім сьогоднішня влада не казала, що їх політично переслідують. Для того, щоб вони не казали, що в нас нечесний несправедливий суд. Думайте про своє майбутнє і думайте про майбутнє України. Ми вбачаємо за необхідність повернутися до розгляду питання про якість кримінального закону. Що Кримінальний кодекс України містить статті, які знаєте коли народилися? За часів Йосифа Віссаріоновича Сталіна. Вперше стаття, за якою засуджена Тимошенко, появилася ще в кодексі Української РСР. Потім вона була здублікована в кодексі 1960 року. Таким чином ми маємо свою програму змін судової системи. Ми хочемо чесного і справедливого суду, в тому числі і для сьогоднішньої влади. Тому що цей суд буде об’єктивно відбуватися по відношенню до тих корупціонерів, які сьогодні засіли в українському уряді, в українському парламенті, в українській Адміністрації Президента. Том я хотів би, щоб все було чесно, відкрито і прозоро. А не так. Як це сьогодні відбувається з Тимошенко і Луценко.

Андрій Куликов: Вадим Колесніченко, народний депутат фракція Партія регіонів.

Вадим Колесніченко, народний депутат фракції “Партія регіонів”: Спасибо. Арсений Петрович, вы знаете, вы вот тут так часто говорили про слово “честь”, “честно”, что я даже стал гордиться, что у нас есть такие очень честные люди в парламенте. Но для начала реплика, что, наверное, вам пишут не те бумаги. Например, вы сказали откровенную ложь, когда сейчас сказали, что сейчас массово закрываются украиноязычные школы. Так как есть официальная информация, что 67% школ закрытых за последние 3 года, школы русскоязычные и школы иностранных меньшинств, это первое. Второе, не правительство закрывает школы, а школы закрываются местными органами самоуправления, это так для справки. А теперь у меня конкретно к вам обращение. Вы совсем недавно были участником антисемитского скандала, очень серьезного. И, наверное, понимаете, что расизм в Украине сегодня это реальная проблема и угроза. О чем, кстати, и сказала последний раз в своем докладе комиссия по не толерантности и расизму. Так вот, весь мир всколыхнулся, расистскими заявлениями представителями “Свободы” в отношении нашей украинской певицы Гайтаны. Однако, вы абсолютно на это не прореагировали, вам значит не стыдно. Вы промолчали, поэтому я даже не жду от вас ответа на этот вопрос. Вы мне скажите? Вы несколько раз сказали о том, что газовый контракт с Россией преступный, убыточный, невыгодный, и вы хотели прокомментировать, откуда у нас получилось 9 миллиардов отрицательного сальдо по отношениям торговым с Россией, это цены по газу. Так вот в этой ситуации, когда мы понимает, что это контракт не выгодный, например, министр топливной энергетики Бойко сказал он бы ушел в отставку, но не подписывал это контракт. А как бы вы поступили в этой ситуации?

Арсеній Яценюк: Він нехай краще розкаже про вишку, яку вони купили на 300 мільйонів доларів дорожче, ніж вона вартує.

Вадим Колесніченко: Ответ на вопрос.

Арсеній Яценюк: Це перше, а тепер друге предметно. Ви, здається, з Партією регіонів, якщо мені не зраджує пам'ять.

Вадим Колесніченко: Ні, не здається.

Арсеній Яценюк: В принципі це відчувається.

Андрій Куликов: Здається, я чітко сказав, що Вадим Колесніченко є народним депутатом з фракції Партії регіонів.

Арсеній Яценюк: І так перше, Президент Янукович у своїй виборчій програмі, вона у мене там є, я вам її покажу…

Вадим Колесніченко: Я вам задал конкретный вопрос. Что бы вы сделали на месте Тимошенко, когда ее заставляли подписывать контракт?

Арсеній Яценюк: Я буду вам дякувати, якщо ви мені дасте відповісти на питання. Ви почули мене?

Вадим Колесніченко: Так вопрос, что сделали? Причем здесь Янукович?

Арсеній Яценюк: Я вам ще раз кажу, дайте відповісти на запитання.

Андрій Куликов: Всі мають відповідати в такий спосіб, як вони хочуть.

Арсеній Яценюк: І так перше, Президент Янукович у своїй програмі сказав про те, що він збереже, увага, 2000 сільських шкіл. У мене програма там є. Знаєте, скільки вони закрили шкіл за два роки – 640. І тому те, що ви будете розказувати, підіть це Януковичу розкажіть. Друге, ви забули про те. Та почекайте, тепер я вам розкажу.

Вадим Колесніченко: Прекрасно.

Арсеній Яценюк: Самоуправління, це я вам розкажу про ваше самоуправління. У вас що з пам’яттю є проблеми.

Вадим Колесніченко: У меня нет, это у вас.

Арсеній Яценюк: Всі обласні адміністрації, кому належать, хто призначає керівника обласної державної адміністрації, скажіть мені.

Вадим Колесніченко: Органы самоуправления закрывают.

Арсеній Яценюк: Я вам скажу, Президент Янукович. Далі. З усіх обласних рад, з усіх обласних рад тільки три обласні ради під контролем опозиції, всі інші ваша більшість Партія регіонів. Ваш Президент, ваш уряд, ваші голови адміністрації, ваша місцева влада. Ви кажете, ви не закриваєте школи. А хто Божий дух закриває?

Вадим Колесніченко: По контракту по газу.

Арсеній Яценюк: Далі по газовому контракту. Ще раз кажу, росіяни, користуючись своїм монопольним правом, зловживаючи цим монопольним правом, кажучи про те, що вони відключать і заморозять всю Україну і не тільки Україну, а і Європу. Згадайте, що було? Вони нагнули країну, вони підписали цей контракт. Президент Янукович, коли він шов на посаду Президента, що він сказав, я вам нагадаю. Він сказав про те, що тільки я стану Президентом, ми змінимо газовий контракт, Україна отримає самі дешеві ціни. Отримали. Президент Янукович прийшов і продовжив термін перебування Чорноморського флоту. Він сказав про те, що ми начебто отримали знижку і тепер два роки ваш Президент, два роки розповідає про те, що він нічого не може вирішити з Росією. Нехай чесно визнає, що він не може нічого зробити, ні з Росією, ні з ЕС, ні з Україною, ні з власним народом. Хай йде тоді.

Андрій Куликов: Пане Яценюк, мені теж цікаво почути відповідь на це запитання, якщо ви не хочете відповідати Вадиму Колесніченко, дайте мені відповідь.

Арсеній Яценюк: Ще раз сформулюйте запитання, про що.

Вадим Колесніченко: Нормальный человек сказал, если бы меня заставляли подписывать такой преступный контракт по газу, а вы сказали, что он преступный, то я бы ушел в отставку. И никто бы никого не нагнул, вы это прекрасно понимаете. Как бы вы поступили в это ситуации?

Арсеній Яценюк: Я вам скажу, как бы я поступил. Я очень четко отвечу, если бы я был на месте Януковича. Якщо я був на місці будь-кого, хто підписував газовий контракт, я би боровся до останнього. І не довів би ситуацію до того, до якого довів ваш Президент в сьогоднішній країні. Ви два роки підряд керуєте країною, не кивайте на Тимошенко.

Андрій Куликов: Але запитання, як на мене, стосувалося все ж таки не Президента Януковича.

Арсеній Яценюк: Було би дуже добре, що би в цій студії Янукович випустив Тимошенко, і Тимошенко відповіла би на це запитання, а не тримав її за ґратами.

... Андрій Куликов: Я дякую Арсенію Яценюку, народному депутату з блоку НУНС, лідеру “Фронту змін”. А при центральному мікрофоні Вадим Колісниченко, народний депутат із фракції Партія регіонів. Пане Колісниченко, Євросоюз заявляє, що розчарований вироком Юрієві Луценку. Цитую вирок: “сигналізує про те, що в Україні тривають суди, які не дотримуються міжнародних стандартів щодо справедливого, прозорого і незалежного удового процесу”. Діяльність української влади, як заявив Єврокомісар Штефан Фюле викликає стурбованість ЄС у таких сферах, як вибіркове правосуддя, бізнес-клімат, конституційна реформа. Чи це влада використовує таку політтехнологію? На словах це відданість європейським цінностям, а насправді – закріпитися у владі за будь-яку ціну.

Вадим Колесніченко: Добрый вечер. Спасибо за вопрос. Не обращайте внимания в студии, что я специально убрал стол для того, чтобы не читать цифры, которые предыдущие политики читали здесь. И пытались манипулировать общественным мнением, не понимая, о чем идет речь. А теперь по сути вопроса. Вы знаете, что в предыдущем выступлении , о котором говорилось в 2006 году, 2007 году, 2008, 2009 и так далее. Ну, почему то те, кто сегодня нападает на нынешнюю власть, находясь у власти, даже пальцем о палец не ударили, что бы хоть что-то сделать. Например, борьба с коррупцией. А что реально делали те, кто сегодня обвиняет нынешнюю власть в том, что у нас якобы имеется выборочное правосудие. Почему то не берем мы вообще, а что делается сейчас…

Андрій Куликов: Но насчет выборочности правосудия говорят европейские деятели…

Вадим Колесніченко: Прекрасно. За прошлый год действующая власть из действующей власти посадила замминистра экономики – 9 лет, главный руководитель одного из департаментов, министра экологии, руководитель госпредприятия – 6 лет. Господин Волга задержан и вот-вот предстанет перед судом, руководитель одного из Комитетов. Руководитель государственного комитета по занятости с группой подельников, задержаны и арестованы. За прошлый год получили сроки более полутора тысяч чиновников из нынешнего призыва. Еще около тысячи арестованных находятся под следствием. И Луценко, Тимошенко, они через запятую идут в ряду всех этих чиновников, кто уже осужден и сидит? Как определить, кто же в таком случае подвергается выборочному правосудию».