Українські журналісти і Facebook: довіряй, але перевіряй!

00:00,
13 Жовтня 2011
2010

Українські журналісти і Facebook: довіряй, але перевіряй!

00:00,
13 Жовтня 2011
2010
Українські журналісти і Facebook: довіряй, але перевіряй!
MS вирішив запитати українських журналістів, чи вважають вони інформацію, отриману із Facebook, джерелом, на яке можна посилатися.

Facebook успішно завойовує увагу журналістів, поступово змінюючи їхнє ставлення до інформації, яка розміщується в цій соціальній мережі. Минулорічне дослідження, здійснене Університетом Джорджа Вашингтона (The George Washington University) та компанією Cision, показало, що майже всі редактори та журналісти використовують соціальні мережі та блоги як основні джерела інформації для статей, заміток, історій; хоча при цьому всі вони визнають, що дані з цих джерел недостатньо надійні. Дослідження також показало, що більшість професійних редакторів та журналістів перевіряють факти, отримані із соцмереж, класичними методами.

MS вирішив запитати українських журналістів, чи вважають вони інформацію, отриману із Facebook, джерелом, на яке можна посилатися. Опитування проводили у журналістських групах у Facebook. Серед українських журналістів тих, хто зовсім не довіряє інформації з FB або довіряє на сто відсотків, дуже мало. Більшість використовує інформацію з FB у своїй роботі із застереженнями.

Найцікавіші та найбільш корисні, з точки зору MS, поради колег пропонуємо вашій увазі.

Про інформацію від першої особи та достовірність акаунта

Основне застереження, яке висловлюють журналісти: перш ніж використовувати інформацію з FB, необхідно перевірити достовірність акаунта, впевнитися, чи справді цю сторінку веде саме та особа (організація), яку вказано.

Також колеги рекомендують:

  1. Інформацію з FB не можна використовувати, якщо це не авторизована думка автора акаунта.
  1. Інформацію з FB не можна використовувати без дозволу автора акаунта (в першу чергу йдеться про авторські фото, відео з унікальним контентом).
  1. Персональну сторінку та інформацію про її автора від першої особи можна розглядати як інформацію з персонального сайту і використовувати її.
  1. Інформацію про події або третіх осіб слід перевіряти у традиційний спосіб (подзвонити, написати листа, зустрітися тощо). Ретельність перевірки залежить від того, наскільки ви довіряєте джерелу, яке повідомило конкретну інформацію. Але краще перевіряти, навіть якщо ви довіряєте джерелу.

Водночас юристи, які долучилися до обговорення, застерігають журналістів: використовуючи інформацію із соцмереж, пам’ятайте про ризики – пост, на який ви посилалися, можуть видалити в будь-який момент. Це створить додаткові проблеми для вас, якщо та чи інша справа розглядатиметься у суді.

Про використання коментарів

Цей аспект проблеми виявився найдискусійнішим.

Частина журналістів вважає все, що оприлюднено у FB (включно з коментарями), публічною інформацією, яка може бути розповсюджена; тож користувачі FB повинні бути свідомі цього, або ж не оприлюднювати нічого, що може бути використано проти них.

Інша частина переконана, що коментарі неетично використовувати журналістам для оприлюднення, оскільки вони «пишуться часто миттєво, емоційніше забарвлені і можуть бути спрямовані конкретному адресату».

Але більшість упевнена, якщо ви хочете через FB отримати ексклюзивний коментар, то особі, в якої ви щось запитуєте, слід повідомити, що цю інформацію буде використано для оприлюднення в інших медіа.

Про те, як робити посилання

  1. Вказуйте ім’я особи, на яку ви посилаєтеся.
  1. Обов’язково зазначайте, що інформацію ця особа поширила через FB.
  1. Онлайн-виданням слід обов’язково ставити гіперпосилання на сторінку особи, яка щось повідомляє.

Рекламувати чи не рекламувати соцмережі?

Це питання залишається відкритим для редакцій. Здебільшого це залежить від редакційної політики кожного конкретного медіа. Але є приклади, коли пряму рекламу соцмереж було заборонено.

Так, цього літа французька Наглядова рада за електронними ЗМІ (Conseil Supérieur de l'Audiovisuel) заборонила згадування Facebook і Twitter у національному теле- та радіоефірі. У першу чергу йдеться про такі вислови ведучих, як «більше інформації в нашому Twitter» або «шукайте нас на Facebook». Рада вирішила: оскільки Facebook і Twitter є комерційними компаніями, які отримують прибуток від своєї діяльності, то постійне згадування цих сервісів є прихованою рекламою.

Українські електронні медіа поки не мають таких обмежень. Вітчизняні телеканали активно використовують Facebook і Twitter не лише для просування власного бренду, але й для спілкування зі своїми глядачами; а телеканал «24» навіть робить огляди найцікавішого, що є в соцмережах.

Facebook бореться за увагу журналістів

Недарма ж було запущено спеціальну сторінку для журналістів Journalists on Facebook. Представники FB кажуть, що цей сервіс дозволить журналістам отримувати доступ до найкращих розробок компанії, а також можливість спілкуватися з 500 мільйонами користувачів мережі. У планах FB – запуск програми Facebook Journalism Meetup. Фактично це будуть майстер-класи про те, як перетворити соцмережу на зручний інструмент роботи журналіста.

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
eBAY
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду