Як писати про військових: термінологія для ЗМІ

vidia.org

20 травня в київському Будинку офіцерів ГО «Побратими» провела лекцію на тему «Висвітлення питань ветеранів АТО». MediaSapiens уже писав про те, який образ ветерана формується в ЗМІ, яких помилок можуть припускатися журналісти і як коректно проводити інтерв’ю з ветеранами. Сьогодні публікуємо пояснення термінології, пов’язаної з психосоціальною адаптацією військових, із коментарями військового психолога Андрія Козінчука. 

Ветеран — учасник АТО, учасник бойових дій, доброволець, воїн-інтернаціоналіст, який брав участь у боях та відслужив визначений термін. Учасник війни, що повернувся (міжнародне визначення).

Військовослужбовець — громадянин України або іншої країни, який проходить військову службу у складі ЗСУ та інших військ відповідно до Закону України.

Солдат — військове звання, термін замінив відповідний «рядовий» (СБУ, ЗСУ, НГУ, ДПСУ).

Воїн (боєць) — людина, яка проходить службу в збройному формуванні та перебуває в зоні бойових дій.

Комбатант — згідно з визначенням ООН, це всі безпосередні учасники бойових дій (партизани, добровольці, ДРГ та ін).

Доброволець — особа, яка висловила бажання й готовність стати на захист країни у складі офіційних, або добровольчих збройних формувань (не за призовом).

Герой — надзвичайно хоробра людина, що самовіддано вчиняє подвиги, захищаючи рідних, державу, побратимів, підрозділ тощо. Військовий психолог Андрій Козінчук: «Надзвичайно хоробра людина, яка самовіддано вчиняє подвиги, часто гине. Ми серед наших однодумців не вживаємо слова “герой” стосовно живих. Люди, яких я хочу назвати героями, постійно ображаються, а ті, яких я не назвав би героями, б’ють себе в груди, мовляв, “я — герой!”. Я поясню свою логіку. Уявіть, що людина вчиняє героїчний вчинок. Вона своїм тілом захищає командира. Рятує, отримує поранення. І всі хлопці кажуть: “Ну ти, чувак, взагалі, красава! Молодець, ти герой”. Він приїжджає додому й зраджує своїй дружині із двома-трьома жінками, б’є свою дитину, п’є. Це герой чи ні? Він герой з погляду своїх побратимів. А з погляду ККУ? З погляду дружини? Дитини? Кожен здатен на героїчний вчинок. Але не кожен готовий дотримуватися статусу героя щодня. Не варто вішати ярлики. Я би не став зловживати цим словом».

Героїчний вчинок має місце в житті будь-якої людини.

Демобілізація — процес звільнення мобілізованих військовослужбовців у запас. Проводиться за указом Президента.

Дембель, дємбєль — неформальна назва звільненого в запас мобілізованого військовослужбовця (не варто використовувати у ЗМІ)

Психологічна травма — шкода, завдана психічному здоров’ю людини в результаті інтенсивного впливу зовнішніх факторів, гострих емоційних стресових впливів інших людей на її психіку.

Шок — загальний розлад функцій організму внаслідок психічного стресу чи фізичного пошкодження. Людина, яка перебуває в стану шоку, не розуміє, що вона в стані шоку.

ГРС (гостра реакція на стрес) — надшвидкі розлади різної природи та ступенів важкості, що спостерігаються в осіб, які не мали явних психічних розладів у минулому. Виникають як реакція на виключно соматичну чи психічну ситуацію (наприклад, бойові дії) і, як правило, зникають через декілька годин чи днів. Військовий психолог Андрій Козінчук: «Грубо кажучи, якщо людину, яка не мала бойового досвіду, відправити саме на безпосередні бойові дії, її нормальною реакцією буде гостра реакція на стрес — це паніка, фізіологічні реакції, наприклад, дефекація чи мимовільне сечовипускання. Організм скидає зайву вагу, щоб людина втікала. Існує також психічна реакція на стрес — коли людина ховається, наприклад. Це не тому, що вона боягуз. Її психіка дає таку команду. чим гостріша реакція на стрес, тим більшими можуть бути наслідки. Але якщо гострої реакції на стрес немає, це прямий кандидат на посттравму. Й тут ідеться не лише про бойові дії, а й про ДТП, бійки, свідків вбивств».

ПТС — неформальна назва посттравми, що використовується ветеранами деяких країн, не означає ПТСР. Військовий психолог Андрій Козінчук: «Одна дуже “кваліфікована” особа в Міністерстві оборони заявила, що 80 % військовослужбовців страждають від ПТСР. Це повна нісенітниця. Немає жодної світової статистики, де йшлося би про такі цифри. Коли йдеться про посттравму, мається на увазі не лише спад, а й зростання. Мета нашої з колегами роботи — зробити посттравматичне зростання. У ЗМІ дуже часто зловживають терміном “ПТСР”. Тому ми дуже агітуємо, щоб журналісти говорили хоча би “посттравма”».

ПТСР (постртравматичний стресовий розлад) — важкий психічний стан, що виник у результаті важкої психотравмуючої ситуації. Лікується медикаментозно та психотерапевтично. Військовий психолог Андрій Козінчук: «Посттравматичний стресовий розлад. Афганський синдром, донбаський синдром… В Україні, згідно з законодавством, ПТСР — це виключно психічна травма, і її лікують виключно психіатри. У Європі, а також в Ізраїлі та США цим займаються не тільки психіатри, а й психотерапевти й соціальні працівники. ПТСР — це дуже складний стан, і він не виникає одразу від війни. На війні не можна заробити ПТСР, ПТСР можна заробити тільки в мирі, після повернення. І ПТСР трапляється не обов’язково через війну. Його можна отримати в результаті втрати близької людини на своїх очах, наприклад, або дуже складної травми. На війні його заробити найпростіше через тривалий інтенсив. Діагностує ПТСР сертифікований психіатр або психотерапевт, який пройшов сертифікацію виключно по цьому недугу. Діагностика ПТСР — непростий процес. Тому не вішайте, будь ласка, ярлики. І в нас немає статистики щодо ПТСР у військових. Статистика щодо ПТСР можлива лише в цивільних. Це пов’язано з тим, що ПТСР розвивається лише після повернення, в період від 3 до 6 місяців. Тільки тоді можна людину діагностувати».

Психолог працює виключно з психічно здоровими людьми, не ставить діагнозів, не має права виписувати чи призначати лікарські препарати. Має психологічну освіту.

Психотерапевт — фахівець, який має медичну освіту, володіє теоретичною та практичною підготовкою в сфері психотерапії, психотерапевтичними методиками, що пройшов відповідне навчання за своєю спеціалізацією під контролем супервізора.

Військовий психолог Андрій Козінчук: «Якщо довго працюєш із клієнтом, починаєш переміщуватися в його реальність. Стаєш суб’єктивнішим. Супервізор — це людина, яка дає тобі опору. Яка дає тобі розуміти, чи в тій реальності ти перебуваєш».

Психіатр має медичну освіту, здійснює діагностику та лікування психічних розладів. Використовує медикаментозний метод лікування.

Соціальний працівник — фахівець, що здійснює моральну, правову та побутову підтримку незахищених верств населення.

Психологічна реабілітація — комплекс медико-психологічних, педагогічних, соціальних заходів, спрямованих на відновлення та корекцію порушених психічних функцій, станів, особистісного та соціального статусу ветерана. Військовий психолог Андрій Козінчук: «Тобто військовий пішов на війну, повоював там, повернувся й має відновитися до того стану, який у нього був до війни. На наше переконання, такого бути не може. Люди, які пережили війну, стати такими самими не можуть. На мою суб’єктивну думку, реабілітувати можна дисидентів, євреїв, “Правий сектор”. Тобто тих, про яких колись сказали, що вони — погані люди. Ветеранів реабілітовувати не потрібно. У світі така річ, як psychological rehabilitation, не трапляється ніде. Тому термін “психологічна реабілітація” ліпше не використовувати. Ми пропонуємо соціальну адаптацію».

Соціальна адаптація — активне пристосування індивіда до умов середовища, що його оточує. Військовий психолог Андрій Козінчук: «Це, власне, те, чим ми займаємося. Але не кожен ветеран соціально адаптовується. Частина стає відлюдькуватими. Ми бачили ветеранів, які взагалі відмовлялися жити в соціумі. Вони могли стати лісниками. Це їхній вибір. Вони так і не адаптувалися. Соціум каже, що це неправильно. А ми вважаємо, що правильно — це коли людина функціонує і розвивається».

Абілітація — набуття знань та навичок, необхідних для незалежного проживання в соціумі, усвідомлення своїх можливостей, соціальних ролей, розуміння прав та обов’язків. Військовий психолог Андрій Козінчук: «Цей термін спочатку виник для людей з інвалідністю. Вважаю, що це актуально і для ветеранів. Тобто йдеться про набуття таких знань та навичок, які зроблять нас рівноправними в соціумі й навіть дозволять стати кращими, аніж ми були до війни. Людина, яка повернулася з війни, — це, перш за все, людина, яка вижила. В умовах, де багато людей не виживають, в умовах, де її дуже багато людей хотіли вбити, поранити, знищити, в тому числі морально… І вона звідти повернулася живою. Це означає, що в неї тут, у соціумі, з’явилося набагато більше корисних вмінь та навичок».

Психосоціальна адаптація — міжнародний термін для визначення комплексу вищезазначених процесів.

Допомога — коли сильніший надає послуги слабшому

Підтримка — надання опори, створення умов для успіху зі збереженням гідності.

comments powered by Disqus