Підсумки тижня нашої пісочниці

22 Вересня 2012
1714

Підсумки тижня нашої пісочниці

1714
Підсумковим программам  відчайдушно бракує широти інформаційних горизонтів. Огляд телевізійних тижневиків за 16 вересня 2012 року.
Підсумки тижня нашої пісочниці

Виборча кампанія триває, одначе рівень маніпулятивності та насиченості прихованою рекламою в тижневиках залишається доволі низьким. Зате порядок денний – бачення головних подій тижня, - дедалі частіше дивує. Для одних програм ялтинський зліт топ-політиків Європи є першочерговою подією, інші удостоїли цей захід парою загальних речень. Одні починають випуск із спогадів про Георгія Ґонґадзе, для інших річниця зникнення журналіста взагалі не новина. Вже не кажучи про те, що деякі взагалі впритул не бачать політичних новин. Поза тим, тижневики, на відміну від щоденних новин, загалом дивитись можна. Але обережно і з деякими застереженнями.

ТВі, «Підсумки з Вахтангом Кіпіані»

Чи за збігом, чи в результаті попередньої нашої публікації та дискусії, що відбулась після неї у фейсбуку Вахтанга Кіпіані, але у випуску «Підсумків» 16 вересня ситуація з балансом думок виявилась значно кращою. Зокрема, обговорювати ухвалений Кабінетом Міністрів проект державного бюджету на 2013 рік ведучий запросив двох опонентів – Володимира Бондаренка з «Батьківщини» і Владислава Лук’янова з Партії регіонів. Ця розмова йшла першою у випуску, і представник влади – що не так часто трапляється (а може, траплялося дотепер? Будьмо оптимістами) в ефірі ТВі, мав достатньо часу, щоб відповісти на запитання і виправдатись за сумнівні дії Кабінету Міністрів.

Далі у випуску Вахтанг Кіпіані аналізує результати свіжого соцопитування від групи «Рейтинг», даючи принагідно настанову опозиційним політикам: «Цікаво, що якби всі «проти всіх» проголосували за певну партію,  вона могла б сформувати третю за розміром фракцію в парламенті і стати реальною політичною силою. Протестні настрої в Україні залишаються доволі сильними. На цьому тлі доволі дивно спостерігати те, що поволі росте рейтинг партії влади, а опозиціонери навіть трохи втрачають. В цій ситуації опозиції нічого не залишається,  як посилити активність в округах, одягнути зручне взуття і йти до людей. Білборди з посланнями «Ми їх зупинимо» навряд чи когось сильно мотивують, а ось зустріч з кандидатом та його командою дають шанс виправити ситуацію».

У випуску позитивно вирізняється матеріал Юлії Куценко про протести проти незаконної забудови в Києві, в якому не лише відображено проблему, але й зроблено спробу знайти її витоки. Також потішив аполітичний (хоча гіпотетично можна було взяти коментар у кандидата в депутати Ірини Луценко, присутньої на заході) репортаж Юлії Банкової з Форуму видавців у Львові. Тема продовжилась частиною дискусії між письменницею Оксаною Забужко та істориком Володимиром В’ятровичем. І лише на завершення – фірмове для ТВі знущання з Віктора Януковича (казус із Гомером і Гераклом). Загалом, програма стала виглядати значно більш різноманітною і в плані тематики, і в плані представлених у ній позицій – дивитись можна, однак не забуваючи про те, що програма авторська й бачення «подій, які ввійдуть в історію», в її автора суб’єктивне.

Перший національний, «Підсумки тижня»

Тижневик державного телеканалу повернувся в ефір, як колись, повністю деполітизованим. У першому матеріалі випуску йдеться про політиків, одначе ані прізвищ, ані політичних сил не називають – «депутати» просувають законопроект про заборону ліків, наприклад, хоча не зайвим для глядачів було б знати, ініціативою яких саме депутатів чи політичних сил це є. Всі інші матеріали присвячені соціальним темам. У них фігурують двоє політиків, але не в політичній іпостасі: Михайло Гуцол – як еколог, Валерій Сушкевич – як голова Параолімпійського комітету України. Що ж, зважаючи на те, що в новинах Першого, згідно із свіжими даними АУП, представлена лише позиція влади, можливо, це найкращий з можливих варіантів – підсумковий тижневик про все, крім політики. Хтозна, може, це єдиний спосіб для НТКУ зберегти хоча б частину обличчя. Дивитись можна, - хоча б заради чудових соціально-лайфових сюжетів, які часом трапляються у програмі, - але не забуваючи, що в країні відбуваються ще й політичні події, жодним чином не відображені в «Підсумках тижня».

«1+1», «ТСН-Тиждень»

Для «ТСН. Тижня» головною новиною стали роковини зникнення Георгія Ґонґадзе – випуск розпочався з прямого включення Ірини Павленок із акції на Майдані Незалежності. Журналістка зробила екскурс в історію справи Ґонґадзе й констатувала, що розпочалась акція його пам’яті. Згадала Ірина й про причетність колишніх керівників держави до справи Ґонґадзе, втім, досить обтічно й дипломатично: «Утім, адвокати говорили, що генерал Пукач називав і інші імена – це були імена високопосадовців. На очні ставки із генералом Пукачем ходили і екс-Президент Кучма, і чинний спікер Володимир Литвин. Утім, високопосадовці будь-яку причетність до цієї справи завжди відкидали. Проти Леоніда Кучми навіть було порушено кримінальну справу. Утім, пізніше суд її закрив».

Тема наступного матеріалу авторства Сергія Швеця досить заштампована – невідповідність декларацій про доходи кандидатів у народні депутати до їхнього видимого рівня добробуту. Одначе в матеріалу є очевидна перевага – його автор не боїться називати прізвища конкретних кандидатів, чиї декларації викликають сумніви. Цих людей журналіст називає замашним словом «брехуни»: «Перевірити матеріальну незалежність і порядність кандидатів на вашому окрузі дуже просто – це лише 5 хвилин в інтернеті. На сайті Центральної виборчої комісії. Всі декларації там у вільному доступі і брехунів видно одразу».

Якщо «брехуни» - це аж занадто оцінковий епітет, то в повідомленні про Юлію Тимошенко маємо низку недостовірних посилань: «Далі про Юлію Тимошенко. Її згадували цього тижня і пенітенціарна служба, і її колишні співкамерниці, і диктофонний геній майор Мельниченко. Засуджені розповіли перед камерами про життя екс-прем’єрки в колонії. За словами співкамерниці, для Тимошенко організували індивідуальні євроумови, і коли ніхто не бачить, вона здатна стояти і самостійно пройти кілька кроків. Натомість адвокат Власенко оприлюднив рукописний лист про тиск на співкамерницю Тимошенко. Нові викриття затіяв і екс-майор Мельниченко. Він заявив, що має записи причетності Тимошенко до вбивства Щербаня. Хоча в партії "Батьківщина" стверджують: до них майор приходив із пропозицією продати записи прямо протилежного змісту. Ну, а тюремники повідомили, що під час планового огляду в палаті екс-прем’єра виявили сховок. Як з’ясувалося: у книзі Кримінально-процесуальний кодекс помістилося аж 2 дозиметри. Так ув’язнена екс-прем’єр запобігала можливому радіаційному опроміненню, підтвердило її оточення». Фактично, тут є лише два конкретні, названі на прізвище джерела – Власенко й Мельниченко, всі решта – абстракції: «засуджені», «тюремники» і невідомо хто в партії «Батьківщина». Не знаючи, хто саме  робить заяву чи дає коментар, глядачі не можуть оцінити рівень компетентності цієї людини, а отже, вирішити, чи варта ця інформація довіри.

Про проект державного бюджету від КМУ говорять дуже стисло, в «тижні за одну хвилину», констатуючи відчутний бюджетний дефіцит і не дуже реалістичні обіцянки зростання ВВП: «Майже на 28 мільярдів гривень держава буде витрачати більше, ніж матиме доходів. Так записано в урядовому проекті бюджету 2013. Нас обнадіяли низькою інфляцією – не більше 6 відсотків. І ростом ВВП – на 4,5 відсотки. І це на тлі наближення нової світової кризи. Правда, ні курс долара, ні ціна газу на наступний рік у цьому кошторисі не вказані».

І знов недостовірні посилання в оглядовому повідомленні про переговори незрозуміло кого з ким у Ялті: «Україну хочуть бачити у Євросоюзі, але вибіркове правосуддя цьому не сприяє. У Києві впевнені: парламентські вибори всі запитання європейців знімуть. А якщо ні, тут уважно вивчають умови Митного союзу і Єдиного економічного простору з Росією. Такою фіксацією позиції завершилося спілкування українських очільників із впливовими політиками світу на ІХ форумі Ялтинської європейської стратегії».

Також у випуску збалансований напівлайфовий матеріал Ольги Мальчевської про результати медичної реформи та інформативний огляд ситуації з черговою «торгівельною війною» між Росією і Україною від Ольги Кашпор. Щоправда, в останньому бракує позиції влади, хоча б у відповідь на такий закид: «Не секрет, що цю постанову український уряд вигадав для того, щоб насолити росіянам, які своїм утилізаційним збором ледь не утилізували всю нашу автопромисловість. В Москві позу побачили, але стверджують – не бояться, лише писанини додалося». Ще один цікавий та видовищний матеріал підготував Сергій Швець, який на власні очі побачив, як виглядає ситуація на дотепер не демаркованій межі російських та українських територіальних вод у Керченській протоці.

Загалом порушень стандартів у «ТСН. Тижні» не бракує, але вони вочевидь не злоякісні, себто викликані радше занадто ліберальним редакторським контролем, аніж зовнішнім тиском. Ознак прихованої політичної агітації в програмі немає. Дивитись можна.

«Інтер», «Подробности недели»

У підводці до першого матеріалу, присвяченого запровадженню утилізаційного збору на російські автомобілі, Олег Панюта сипле недостовірними посиланнями: «Наш ответ Кремлю. Украинский Кабмин ввел утилизационный сбор на российские автомобили. Напомню, первого сентября Москва начала взимать специфический налог на ввозимые авто. Ответные меры Киева получились крайне невнятными и неэффективными, утверждают отечественные автопроизводители. Украина, по сути, проиграла сражение еще до его начала, - добавляют специалисты». У сюжеті Артема Альошина про «невнятность» сказано в такий спосіб, що стає зрозумілим: це – оцінка самого автора. Ось як він тлумачить єдиний синхрон представника галузі, який говорить від імені «автовиробників»:

«Правда, наш ответ не только запоздал, а и вышел каким-то невнятным. Сделали хорошую мину при плохой игре, - говорят украинские автосборщики.

СИНХРОН: Ефим ХАЗАН, вице-президент ассоциации "Укравтопром": "Считать, что эта постанова является зеркальной реакцией Украины на то, что сделала Российская Федерация, нельзя никоим образом. Потому что там все ясно и четко расписано. А здесь непонятно, ни кто будет платить, ни как будет платить"». Дивовижно, але критика дій уряду в матеріалі не врівноважена поясненнями з боку останнього, - хоча проблем із доступом до Кабміну та окремих міністрів у «Інтера» не мало би виникати, з огляду на те, як часто в новинах та тижневику цього каналу фігурували принаймні ще донедавна урядовці. «Пока в Киеве думают о контрнаступлении, Москва может открыть новый фронт. В Кремле подумывают над тем, чтобы ввести утилизационный сбор и на сельхозтехнику», - ще однією порцією недостовірних посилань завершує свій матеріал Артем Альошин.

Відносно збалансованим (принаймні, з наведенням різних точок зору) вийшов матеріал про заборону реклами сигарет. Далі – паркетне повідомлення про YES у Ялті, головна подія якого – зустріч Віктора Януковича з іноземними президентами та прем’єрами:

«В своем выступлении на форуме он выразил уверенность в возобновлении продуктивного диалога между Украиной и ЕС после парламентских выборов.

«Виктор Янукович, Президент Украины: "На даний час у наших партнерів з'явились певні додаткові питання до України. Але я переконаний, що після нинішніх парламентських виборів усі перестороги зникнуть і шлях до повноцінної асоціації України і ЄС буде пройдений до кінця".

Еврокомиссар Штефан Фюле связывает будущее Украины в Евросоюзе не только с проведением честных и открытых парламентских выборов. Подписание соглашения об ассоциации напрямую зависит и от решения проблемы избирательного правосудия. По крайней мере, так считает Штефан Фюле, напоминая о деле Тимошенко.

Штефан Фюле, европейский комиссар по вопросам расширения и Европейской политики соседства: "Мы хотим подписать и имплементировать соглашение об ассоциации. Но сделать это сможем только в том случае, если получим подтверждения, что наши европейские ценности будут поддерживаться и уважаться в Украине"».

Страшенно цікаво, які «додаткові питання» мав на увазі Янукович, і яким чином вони мають бути закритими після виборів (зважаючи на те, що Юлію Тимошенко та Юрія Луценка випускати на волю ніхто не збирається, й у виборах вони вже участі не беруть)? Але, звісно, не справа «Інтера» - ставити та давати відповіді на такі запитання.

До честі «Інтера», слизькою темою розкриття архівів КДБ у Литві не скористались для того, щоб скомпрометувати когось із українських політиків – окрім коментарів Олександра Скибинецького, вповноваженого говорити на цю тему, процитовано лише патріарха Філарета, чиє зізнання в тому, що його контролював КДБ, суспільство вже давно «перетравило»:

«В Украине архивы КГБ тоже открыли. Но только выборочно. Гриф "секретно" до сих пор на многих личных делах. Есть и громкие фамилии, - говорит кадровый чекист.

Александр Скибинецкий, глава подкомитета комитета нацбезопасности и обороны Верховной Рады Украины, сотрудник КГБ СССР(1971-1991): "Що стосується влади, високих структур влади, то, звичайно, є люди, які якимись чином мали відношення колись до КДБ. А хто не мав?"

О люстрации в Украине говорят перед каждыми выборами. Но ни одного серьезного шага так и не было сделано.

Александр Скибинецкий, глава подкомитета комитета нацбезопасности и обороны Верховной Рады Украины, сотрудник КГБ СССР(1971-1991): "Це відіб'ється не стільки на тих, хто співпрацював с КДБ, скільки на їх дітях, онуках, родичах".

В 2009-м одна из общественных организаций провела исследование. Встряхнула биографии украинской властной верхушки. Оказалось, почти каждый второй мог иметь отношение к КГБ. Комитетчики контролировали даже церковь.

Филарет, предстоятель Украинской православной церкви Киевского Патриархата: "Не можна було без згоди цих органів безпеки висвятити єпископа, поки вони не дадуть згоди. Не можна призначити на парафію священика, поки не дадуть згоди".

Время у Украины давно упущено, - говорят историки. Если люстрацию и нужно было проводить, то только на заре независимости». Картину псує недостовірне посилання на «істориків»; адже, безперечно, серед людей цієї професії знайдуться й такі, що вважають люстрацію можливою. Загалом тижневик «Інтера» виглядає наразі пристойніше, ніж у «мирний» час. Дивитись можна, якщо фільтрувати офіційні паркетні повідомлення про Януковича і/або Азарова.

ICTV, «Факти тижня»

Позаяк найважливішими подіями в Україні для ICTV та інших каналів StarLightMedia завжди є ті, до яких причетний власник холдингу Віктор Пінчук, не дивно, що тижневик Оксани Соколової розпочався з YES. Повідомлення про цю подію витримані в піднесених тонах; щоправда, серед пафосу трапляються дурниці – наприклад, кореспондент Євгенія Овчинникова починає свій матеріал із Ялти метафорою: «Аби під’єднати свій комп’ютер до всесвітньої мережі, треба скористатися USB–портом». Наділені комп’ютерною грамотністю читачі зрозуміють,  якою є міра адекватності цього твердження.

Частина матеріалу, присвячена опозиції та «питанню Тимошенко», стала справжньою трибуною для опозиційних та «альтернативних» політичних лідерів – Яценюка, Кличка та Королевської:

«Чи вплине на їхню позицію відсутність у бюлетенях прізвища "Тимошенко"? Справі Тимошенко присвятили на форумі окрему політичну дискусію. Певно, вперше від початку судових процесів над екс-прем’єром.

Арсеній Яценюк, народний депутат України, голова ради Об’єднаної опозиції "Батьківщина": "Ми не можемо вирішувати майбутнє із Європейським Союзом, на вирішивши питання основного бар’єру – справ Юлі".

Лідери українських партій, які нині борються за місце у парламенті, отримали на форумі можливість обговорити найближче політичне майбутнє України.

Наталія Королевська, народний депутат України, лідер партії "Україна - вперед": "Наша задача – новым политическим силам – показать умение, способность вести конструктивный диалог. У нас у все есть колоссальный шанс продемонстрировать новое качество украинской политики".

Віталій Кличко, лідер партії "Удар": "Наша головна задача – забезпечити українцям право на вибір, право на свободу вибору, право на захист вибору незалежно від того, як розвиватиметься ситуація з виборами"». Стверджувати, що це джинса, ми не сміємо, але не можемо не зауважити, що нічого змістовного, що виходило б за межі передвиборних гасел, пан Кличко й пані Королевська не сказали. А от опозиціонерам не було дано змоги покритикувати владу або відповісти на багатообіцяючі заяви щодо скорочення споживання газу або твердження Хорошковського, що висока ціна на газ – це навіть добре. Схоже на те, що синхрони Королевської та Кличка  «ні про що» були використані задля позірного балансу, аби не вдаватися до балансу справжнього.

Звісно ж, завершується матеріал синхроном Віктора Пінчука з його рефлексіями щодо саміту. Одначе, попри все піар-навантаження, матеріал вийшов пізнавальним і дуже різнобічним, чого не скажеш про повідомлення інших каналів про цю, без сумніву, важливу подію. Чого в ньому немає, то це ролі, яку відіграв у дискусії на тимошенківську тему заступник генерального прокурора Ренат Кузьмін – цю роль яскраво змалював у своєму блозі главред журналу «Кореспондент»  Віталій Сич.

Гідним рішенням було продемонструвати в рамках «Фактів тижня» розмову з колишнім держсекретарем Сполучених Штатів Америки Кондолізою Райс.

Яскравим і інформаційно насиченим вийшов лайфовий сюжет Володимира Соколова про мажоритарні вибори. Важливо, що в цьому матеріалі політики називаються своїми іменами, їм дається слово, й вони, - опозиціонери, регіонали, комуністи, ударівці, - мають змогу розповісти про свою виборчу кампанію. На відміну від наведеного вище прикладу з синхронами політиків на YES, тут коментарі не схожі на порожні передвиборні гасла. «Факти тижня» дивитись можна, з певними застереженнями щодо офіціозу, особливо того, що якимось чином стосується проектів Віктора Пінчука.

5 канал, «Час: Підсумки тижня»

Починають із новин у справі Юлії Тимошенко, зокрема прес-конференції колишніх співкамерниць Тимошенко. Розлогий сюжет на цю тему підготував Азад Сафаров. Наголос у ньому зроблено не так на свідченнях Юлії Абаплової, як на дивних обставинах, за яких засуджені почали роздавати інтерв’ю та проводити брифінги, на які запрошують виключно провладні ЗМІ. Матеріалові можна закинути хіба що відсутність балансу експертних думок, адже оцінку спецоперації із співкамерницями дає політолог Олексій Гарань – відвертий симпатик Юлії Тимошенко та її команди. І говорить Гарань не як сторонній спостерігач, а як людина заангажована: «Нас намагаються відринути від основного – що країна сповзає в авторитаризм. Цьому є дуже багато прикладів. І що вибори будуть відбуватись брудно. А нашу увагу намагаються відволікти на інші речі». Ціннішою була б експертна думка з уст стороннього спостерігача, а не активного учасника політичної боротьби, яким, з огляду на свою активну прихильність до однієї опозиційної партії, є Олексій Гарань.

Дещо занадто політизованим вийшов матеріал Ірини Герасимової про YES – тут у центрі уваги важка розмова з західними політиками про Тимошенко, антигероєм якої став Ренат Кузьмін, а наприкінці – стьоб на тему чергового ляпу Віктора Януковича, який неправильно поставив наголос в імені «Гомер». Сюжет представляє великий спектр точок зору (вірніше, висловлювань) на тему східного чи західного векторів інтеграції, Тимошенко і демократії в Україні, проте, на жаль, зрозуміти, до чого ж домовились у Ялті й чи зміниться щось після неї, з нього не можна.  Що значила цьогорічна Ялта для України? Можливо, про це можна було запитати експертів якраз у час, витрачений на Гомера з Гераклом і на розповідь про те, як Кондоліза Райс не сфотографувалась із Януковичем, зате сфотографувалась із Азаровим.

На Форум видавців у Львові «Час. Підсумки тижня» також спробував поглянути під політичним кутом: «Перед виборами навіть книжковий форум у Львові набув політичного забарвлення. Серед письменників цього разу рекордна кількість охочих потрапити під купол Верховної Ради». Щоправда, говорячи про депутатські амбіції Василя Шкляра і братів Капранових, згадуючи Табачника і російську мову, авторка сюжету Ольга Петрів не зауважила дивної, багатьом учасникам і відвідувачам не зрозумілої участі в урочистих заходах форуму Ірини Луценко, кандидата в народні депутати від ОО «Батьківщина» та дружини Юрія Луценка. У літературній діяльності пані Ірина дотепер помічена не була. Натомість, є в матеріалі відверто притягнуті за вуха герої, зокрема Ірена Карпа, яка розповідає про те, чому не пішла на вибори, чи Юрій Винничук, якому згадали вірш «Убий п***са».

Насамкінець – дві злободенні навколомедійні теми: справа ТВі та справа Ґонґадзе. 5-й залишається найґрунтовнішим поглядом на політичні події тижня, - і з огляду на це дивитись його можна й варто, - проте залишає без уваги частину економічних і соціальних подій та тенденцій. Про той самий Форум видавців можна було б розповісти як про культурну, а не політичну подію. Таким чином, маємо повну протилежність тижневикові Першого національного – нічого, крім політики, чи то пак «політики», адже йдеться про суто внутрішні українські справи.

«Україна», «События недели»

Про те, що на ялтинський форум можна було подивитися під іншим, ширшим і цікавішим кутом зору, свідчить початок «Событий недели»: «О том, чем может закончится история с антиисламским кино и антиамериканскими выступлениями, на этой неделе говорили и в Ялте. Реджеп Эрдоган, премьер-министр Турции, один из крупнейших и наиболее развитых мусульманских стран на открытии форума "Ялтинская европейская стратегия" призвал мусульман не поддаваться на провокации. "Нужно наказать и тех, кто создал такой фильм, и тех, кто применил насилие. Никто не может во имя ислама делать такие вещи и делать то, что произошло в Ливии – напасть на дипмиссию". Вообще Ялта на этой неделе стала настоящим центром европейской политики». Про те, що 16 вересня в Лівії був убитий посол Сполучених Штатів Америки, повідомили всі новини, однак для інших тижневиків це виявилось не досить важливою подією. Авторові першого сюжету у випуску Наталії Кравченко вдалося збалансувати «світські» подробиці зустрічі та її важливі змістовні віхи. Не забула вона і про Кузьміна: «Похоже, зам генпрокурора Ренат Кузьмин тоже ехал в Ялту разрушать стереотипы. Ему не впервой растолковывать Европе, почему сидит Тимошенко, и почему будет сидеть и дальше». І, хоча образність «Событий недели» зазвичай дратує автора цих рядків, не можна не відзначити, що підсумок теми вийшов креативний і влучний: «Вроде бы, ничего нового, а все равно как-то обидно. Зато как в песенке из мультфильма "Нас не любят – это минус. Но и не гонят – это плюс"».

Далі коротко й максимально нейтральним тоном повідомляють про обшук у камері Тимошенко та прес-конференцію Юлії Абаплової, передавши зміст відвертощів останньої, щоправда, лише одним синхроном – таким чином слова «И та рассказала много интересного» суперечать загалом невеликій кількості інформації, наведеній у програмі.

Вдалий формат обрав тижневик «України» для висвітлення агітаційної кампанії політичних сил – «обещания недели». Цього разу до дайджесту потрапили висловлювання Віктора Ющенка, Олега Тягнибока, Наталії Королевської, Сергія Тігіпка, Віталія Кличка, Петра Симоненка і Арсенія Яценюка.  Ось одна з розумних відповідей на питання «як висвітлювати виборчу кампанію, щоб і не джинса, і змістовно було».

Важлива подія, якої не помітили чи вирішили не висвітлювати інші тижневики – арешт творця препарату «Україн» Василя Новицького. «События недели» присвятили цій події повнометражний сюжет, і не прогадали з оригінальністю та актуальністю теми, адже пошук ліків від раку – це те, що насправді цікавить чи не кожного. І насамкінець – якісний, насичений і геть аполітичний матеріал із Форуму видавців авторства Сергія Кудімова. Потішила й підводка до нього: «Европа становится все безграмотнее и безграмотнее. Евросоюз опубликовал жутковатые, как для начала 21 века, цифры. Каждый пятый европейский подросток в возрасте до 15 лет и около 75 миллионов взрослых в странах ЕС не владеют базовыми навыками в чтении и письме. Базовые навыки – это умении читать и писать. У нас с этим все пока получше. Официальная статистика утверждает, что в Украине 99,8% населения и пишут, и читают. Некоторые даже читают книги».

Отак і виходить, що, поки патріотичні тижневики на опозиційно-боротьбістських каналах займаються висвітленням найдрібніших подробиць борюкання вітчизняних політиків, російськомовна «Україна» мало не силою, - бо самі не візьмуть, - затягує свого  глядача у європейський і світовий контекст. Напевно, тому, що творці цієї програми самі ним цікавляться. Залишається побажати творцям «підсумків», «подробиць», «фактів» і «тижнів» теж цікавитись чимось за межами рідної пісочниці. Тоді їх теж можна буде дивитись без жодних застережень.

Верстка підсумкових телетижневиків 16 вересня 2012 року

ТВі, «Підсумки з Вахтангом Кіпіані»

Кабмін розглянув і ухвалив проект закон про державний бюджет на 2013 рік.

Бюджет на 2013 рік.

Активістів громадського руху «Відсіч» в чергове затримали правоохоронці.

На цьому тижні соціологічна група «Рейтинг» оприлюднила дані чергового опитування громадської думки.

На цьому тижні учасники руху «Стоп цензурі» влаштували акцію з розшуку працівника охорони.

Чи виконують обіцяне політики?.

Цього тижня у Києві городяни знову валили будівельний паркан.

Головна літературна подія року Форум видавців у Львові знову зібрав тисячі письменників.

Дискусія на форумі між письменницею Оксаною Забужко та науковцем Володимиром В’ятровичем.

Віктор Янукович вкотре не зміг прочитати з листка елементарний текст.

Перший національний, «Підсумки тижня»

Депутати хочуть повністю заборонити рекламу медичних препаратів         

Паралімпійці повернулися на батьківщину        

Неурядові громадські організації закликають врятувати Дніпро        

Тисячі фанатів з вудками щодня шукають рибні місця 

За національні візи до Польщі платити не потрібно     

Маленький Тимофій потребує допомоги небайдужих  

В Україні заборонено рекламувати тютюнові вироби  

Понад 16 тисяч хасидів прибули в Україну        

У Львові розпочав роботу найбільший в Україні книжковий ярмарок          

У Києві вшосте стартував Великий скульптурний салон        

Семирічний киянин встановив новий рекорд України

«1+1», «ТСН-Тиждень»

В столиці вшановують пам’ять Георгія Гонгадзе          

До Верховної Ради йдуть лише самі бідняки      

Юлія Тимошенко знову в центрі уваги   

"Тиждень за одну хвилину"           

"ТСН-Тиждень" перевірила результати медичної реформи на Вінниччині   

Україна таки запровадила утилізаційний збір для російських автомобілів   

Вітчизняним татусям-одинакам подекуди доводиться важче за жінок          

Україна та Росія досі не можуть поділити Керченську протоку          

Летять голови в українському спорті      

«Інтер», «Подробности недели»

Кабмин ввел утилизационный сбор на российские автомобили        

В стране вступил в силу закон, который фактически запрещает любую рекламу табачных изделий

В Ялте – сезон большой политики           

Количество самоселов в Чернобыльской зоне растет   

Литва рассекретила имена бывших агентов КГБ          

Европа объявила войну школьным прогульщикам       

Иудеи уже могут поздравлять друг друга с Новым Годом       

ICTV, «Факти тижня»

В Лівадійському палаці розпочався форум YES

Гостя програми – Кондоліза Райс, 66-й держсекретар США   

Ситуація на мажоритарних округах дедалі стає гарячішаю     

До України повернулась параолімпійська збірна          

5 канал, «Час: Підсумки тижня»

Лещата довкола Юлії Тимошенко стискають міцніше  

В Криму відбувся форум Ялтинської європейської стратегії   

Книжковий форум у Львові набув політичного забарвлення  

Канал ТВі спіткали нові неприємності    

Колеги вшанували пам’ять Георгія Гонгадзе     

«Україна», «События недели»

В Крыму открылся форум "Ялтинская европейская стратегия"          

В камере Юлии Тимошенко в Качановской исправительной колонии провели обыск      

До дня голосования осталось шесть недель        

Австрийская полиция арестовала украинца Василия Новицкого      

Книжный форум во Львове – одно из главных культурных событий года в стране           

Моніторинг здійснено громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту «Моніторинг дотримання журналістських стандартів у підсумкових інформаційно-аналітичних телепрограмах з навчальним відеокомпонентом» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Засади моніторингу дивіться тут.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Ялтинська європейська стратегія / www.ark.gov.ua
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1714
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду